Особливий проєкт
Особливий проєкт
«Особливі діти не хочуть, щоб їх виділяли серед інших дітей. Їм потрібна підтримка не через те, що вони особливі, а тому що вони діти!»
«Особливі історії особливих» – проєкт Видавничого дому «Букрек» та Спеціальної школи «Шанс», реалізований за підтримки Українського культурного фнду. Проєкт надає можливість діткам з інвалідністю реалізувати свій потенціал у літературному жанрі, спробувати себе в якості оповідача, розказати і написати про свої хобі та захоплення, похвалитися творчими роботами, як-то вишивка, малюнок чи поробки.
Про підготовку та реалізацію видання «Особливі історії особливих» розповідає співкоординаторка проєкту Інна Криворук.
- Інно, виникла ідея проєкту?
Ми у Видавничому домі «Букрек» вже співпрацювали зі Спеціальною школою «Шанс» над навчальними проєктами. Один із підручників ілюстрували самі учні школи. Так ми дізналися, що діти не просто талановиті, а дуже активні й небайдужі. Тоді й виникла ідея створити проєкт, який допоможе їм розкритися. Ідейною натхненницею можна назвати упорядницю видання Крістіну Тороп.
- Які завдання та цілі були поставлені перед членами команди?
Найперше завдання, яке ми для себе окреслили, — це допомогти учням школи реалізуватися, розкрити свої таланти, розказати про себе світові. Також хотілося надихнути особливих дітей та їхніх батьків не опускати рук, рухатися вперед, розвиватися, показати, що вони не одні і що питання інклюзії важливе для суспільства. І нашим наймасштабнішим і чи не найголовнішим завданням було зробити проблему сприйняття та соціалізації дітей з інвалідністю більш помітною, значущою, змінити ставлення людей загалом до особливих діток.
- Розкажуть трохи про підготовку книги.
Підготовка проєкту і зокрема видання тривала кілька місяців. Ми збирали текстові матеріали, робили фото, знімали відео, розробляли дизайн, верстали, редагували, правили, працювали над комунікаційною стратегією, маркетинговим планом. Нам неймовірно допомагали батьки та рідні учнів Спеціальної школи «Шанс», її неймовірна директорка і упорядниця книги Крістіна Тороп, учителі, наші колеги із Міністерства освіти та науки України.
- Хто допомагав у реалізації проєкту?
Проєкт реалізовували за підтримки Українського культурного фонду. Саме їхній грант дозволив нам перетворити книгу — наш безпосередній фах — на цілий поліформатний проєкт. Ми створили також сайт, на якому можна завантажити електронну книжку, дізнатися новини проєкту; безкоштовно розповсюдили видання у бібліотеки, ресурсні центри, школи та громадські організації країни. Без фінансової підтримки це все було б практично неможливо. Проєкт не набув би такого розголосу.
- Як здійснювали просування?
Нам здається, ми використали всі можливі засоби, щоб зробити проєкт «Особливі історії особливих» помітним. Звісно ж, це інтернет-ЗМІ, також телебачення, газети, соціальні мережі, сайти, реклама. Крім цього, провели кілька презентацій онлайн та офлайн, книга побувала на Форумі видавців у Львові. Окрім безоплатного розповсюдження паперового видання у бібліотеки України, його можна завантажити і в електронних книгозбірнях.
- Які складнощі виникали під час роботи?
Готувати проєкт, співпрацювати зі школою було насправді надзвичайно легко і приємно. Складнощі виникли практично на останньому етапі — під час просування. Часу для цього було небагато і, звісно, корективи внесла пандемія. Офлайн презентації у Дніпрі, де живуть наші герої, провести не вдалося. Так само через карантинні обмеження не доречним було запрошувати гостей з інших міст на презентації у Чернівцях. Все довелося перенести в онлайн-формат.
- Чи вдалося досягнути запланованого?
Найперше ми хотіли зробити яскраве, світле видання, яке б хотілося прочитати і дорослим, і дітям. Також було важливо, щоб книга подобалася її героям. Хотіли, щоб проєкт набув розголосу. Це все здійснилося!
Книга вийшла друком тиражем 1000 примірників. Ми безкоштовно розповсюдили її всією країною. Розказали про проєкт величезній кількості людей. Вважаємо, що це не кінцеві результати — подорож книги «Особливі історії особливих» тільки почалася. Тепер ми очікуємо відгуків від читачів.
- Поділіться кількома інсайтами.
Ми десятки років працюємо над виданням підручників для дітей з ООП. Але це вперше ми познайомилися з ними так близько.
Особливі діти мають такі ж самі захоплення, як і всі: ютуб, подорожі, велопрогулянки, море, домашні тварини, книги, фільми.
Особливі діти не хочуть, щоб їх виділяли серед інших дітей. Їм потрібна підтримка не через те, що вони особливі, а тому що вони діти!
Спеціальна школа «Шанс» — чи не найкращий заклад такого типу в Україні.
І ми точно зробимо з ними ще не один проєкт!
- Що ви можете порадити читачам?
Не формуйте очікувань щодо нашої книги. Вона все одно стане для вас приємним відкриттям.
