Книги мовами нацменшин на українському видавничому ринку

Дарина Максимець,

директорка видавництва «Букрек»:

«Книги для нацменшин не можуть бути комерційним продуктом, але, коли ми говоримо про навчальну літературу, видавництво «Букрек» яскравий доказ того, що все ж ці книги не tabula rasa.

Ще у 1997 році видавництво випустило перший в незалежній Україні румунський буквар Серафими Криган «ABECEDAR» латинським шрифтом. Потім були підручники для початкової і середньої школи не лише румунською, були видання угорською мовою, на мові ідиш. Зараз вийшов буквар на івриті, його і буквар з болгарської мови профінансувала Рада Європи.

Завдяки Міністерству освіти, яке прогрифувало цей підручник, була складена відповідна програма і Рада Європи виявила бажання профінансувати ці підручники. Діти національних громад отримали підручники безкоштовно і зараз вони мають їх у достатній кількості не тільки для тих, хто вивчає з їх допомогою рідну мову, але і для тих, хто ці мови вчить факультативно.

Відбувся позитивний злам в плані книговидання для національних громад, виходять підручники не тільки румунською, угорською та польською мовами, які більш поширені, але і гагаузькою, болгарською, новогрецькою та на івриті. Автори мають змогу працювати не переймаючись, що це буде безперспективне видання з невеликим тиражем, яке не зможе пройти тендерну процедуру.

Не буває року, щоб не виходили видання саме для шкіл з мовами національних громад. Створення книги – це не лише фінансування, це підготовка конкурсів, підбір авторів та дизайну, виготовлення макету книги і все це лишається поза увагою, тому і виникає враження, що ці книги tabula rasa. Треба більше говорити про свою роботу, щоб люди знали про цей процес і не виникало багато міфів та домислів довкола книг для національних громад.

Видаються українські підручники для румунських дітей. Видавництво «Букрек» має досвід адаптації підручника «ABECEDAR» Серафими Криган для українців в Румунії. Така співпраця теж є, бо ми думаємо не тільки про розвиток нацменшин тут, але і про те, як українська мова розвиватиметься за кордоном.

У «Букреку» створені і діють мобільні редакції, які працюють над підготовкою до видання книг різними мовами. Мобільна редакція в Ужгороді готує видання угорською, в Одесі – болгарською, ромською, гагаузькою мовами.

Маємо редакторів  і закордоном: в Румунії, Болгарії, Угорщині, Ізраїлі, Німеччині. Редагування книг іншими мовами краще здійснюють там, де є носії сучасного, а не діаспорного варіанту мови.

Позаторік, до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка ми видавали Кобзар казахською мовою, для чого працювали спільно з перекладачами і редакторами з Казахстану.

Торік, завдяки співпраці з інститутом модернізації змісту освіти Міністерства освіти і науки України, вдалося видати 32 найменування підручників за новими програмами для 4 і 7 класів. Це були видання: румунською, угорською, молдовською, польською, болгарською, гагаузькою, новогрецькою. До них додалися  чотири підручники з кримськотараської мови та літератури. Через анексію Росією Криму, ми були змушені взяти цю роботу на себе.

До цього у співпраці з нашими кримськотатарськими колегами ми видавали кримськотатарсько-українські словники та антології  кримськотатарської літератури. Сподіваємося, що не за горами той час, коли півострів  буде деокуповано і підручники видаватимуть  фахівці з Криму. Вони  роблять це якнайкраще».

*************************************************************************************************************************************

Світлана Харченко,

головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин Міністерства освіти і науки:

«Питання мов національних меншин є пріоритетним, тому ми завжди проводимо консультації із батьками, з педагогічною громадськістю і з представниками національних громад, представниками національних організацій.

Міністерство освіти забезпечує освітні права і спільно з місцевими органами управління освітою через мережу загальноосвітніх дошкільних та вищих навчальних закладів з вивченням тієї чи іншої мови національних громад.

Навчання здійснюється 8 мовами національних меншин: російською, румунською, польською та іншими мовами. Вивчається більше 17 мов. Головний принцип надання освіти щодо мов – це, звичайно, оволодіння учнями державною мовою, знання рідної мови та вивчення іноземних мов.

Для того, щоб працювала мережа і учні добре знали всі ці мови, необхідно навчально-методичне забезпечення. Ми співпрацюємо із тими видавництвами, які мають досвід видання підручників, бо це нелегка справа підготувати і видати підручник тією чи іншою мовою.

Міністерство намагається використовувати ресурси як державного бюджету, так і гранти, допомогу Ради Європи.

******************************************************************************

Наталія Вяткіна,

директорка Інституту модернізації змісту освіти:

«Колись ми оголошували конкурс трансформації гуманітарної освіти в Україні від фонду «Відродження» навколо національних меншин. Здається, тоді прийшов тільки один підручник болгарської мови і був настільки слабкий, що не вдалося довести його до друку.

Часи змінюються, у 2014 році попри погану економічну ситуацію в країні, було оголошено додатковий конкурс на підручники мовами національних меншин. І зараз доводиться додатково оголошувати конкурс, бо, на жаль, проблема саме в тому, що мало авторів, мало експертів, які би могли оцінювати такі підручники за нашими положеннями про оцінку підручників.

Представники нашого інститут дуже дбайливо ставляться до роботи з кожним таким підручником, кожного автора знають давно і готові до роботи з новими авторами. Проблема також в тому, що нема кому створювати двомовні словники.

У мене є надія, що письменники, які представляють культури національних громад, долучаться до створення підручників з літератури, що вони тісніше співпрацюватимуть з представниками посольств країн, діаспору яких вони представляють.

Нам приємно бачити, що українці за кордоном мають можливість вивчати українську мову, так само і нашим сусідам приємно, коли тут є для них мовні школи. Потрібно створювати цей місток, який допоможе зібрати творчі сили для створення підручників. Саме в співдружності з іноземними державами, чия діаспора у нас представлена. Потрібно розвивати культурні зв’язки з «материнськими» державами, де знаходиться мовна батьківщина, для того щоб наші національні громади розвивалися повноцінно.

Що стосується статистики книговидання для національних меншин, я можу сказати, що у 2015 році: для 4 класу російською мовою надруковано 58 356 підручників, з мов національних меншин 3 132, загалом 61 488 підручників. Для 7 класу з російської мови 27 081 підручник, мовами нацменшин – 2 302 і загалом 29 383.

У 2016 році на конкурсний відбір підручників для учнів загальноосвітніх навчальних закладів подано 26 рукописів мовами нацменшин, 22 рукописи з іноземних мов, 13 рукописів з інтегрованого курсу «Література»: болгарською мовою 1 підручник, гагаузькою мовою 1 підручник, кримськотатарською мовою та інтегрованого курсу «Література» 2 підручники, молдовською мовою та інтегрованого курсу «Література» (молдовська, зарубіжна література) 2 підручники, новогрецькою мовою 1 підручник, польською мовою 4 підручники у 3 номінаціях, російською мовою та інтегрованого курсу «Література» (російська, зарубіжна) 16 підручників, румунською мовою та інтегрованого курсу «Література» (румунська, зарубіжна) 6 підручників у 3 номінаціях, угорською мовою та інтегрованого курсу «Література» (угорська, зарубіжна) 6 підручників у 4 номінаціях, англійською мовою 11 підручників, німецькою мовою 5 у 3 номінаціях, французькою мовою 4 у 2 номінаціях, іспанською мовою 2 підручники.

Ці підручники будуть представлені на найближчій колегії для надання грифу Міністерства освіти, тобто будуть надруковані за державні кошти. З проблем – висока ціна за підручники – до 1000 грн за примірник, оскільки це дуже малі тиражі: від 90 до 120 примірників. Тому пропонується і технічне, і фінансове вирішення їх питання: це м’яка обкладинка і видання підручників формату А4, врахування прогнозованої кількості учнів, що вивчатимуть ці мови, на кілька років вперед.

Потрібно спонукати авторів і спеціалістів, які займаються багатомовними перекладами створити словники, оскільки вони інколи важливіші за підручник».

*********************************************************************

Іон Навал, другий секретар посольства Румунії в Україні:

«Ми давно співпрацюємо з видавництвом «Букрек» – це справжні професіонали своєї справи. Я неодноразово брав участь у презентації підручників для шкіл з румунською мовою навчання та двомовної українсько-румунської літератури, зокрема, творів класиків Тараса Шевченка та Мігая Емінеску.

Проблеми нацменшин дуже «чутливі» і не просто знайти механізм їх вирішувати в робочому порядку. Ми як «материнська» країна повинні допомогти знайти такі механізми. Можлива співпраця між видавництвами: в нас в Румунії виходять книги українською, а тут видаються румунською, посольство повинне допомогти налагодити контакт між ними».

********************************************************************************************

Оксана Івасюк,

авторка програм і підручників:

«Я була автором програми української літератури для шкіл з мовою національних меншин розробленої у 2003 році, вона проіснувала до 2008-2009 року, її вже ліквідували і перейшли до вивчення за загальною програмою. Щоб діти зі шкіл з мовами національної громади не були дискриміновані під час вступу до вищих навчальних закладів, програма була уніфікована.

Ми першими ввели в програму вивчення творчісті Агатангела Кримського (письменника та історика кримськотатарського походження) і Майка Йогансена (зараз він уже є загальній програмі). Тобто було зроблено перші кроки до пізнання творчості літераторів, які походили з національних громад і які долучилися своєю творчістю до розвитку української літератури.

Горизонт сучасного українця могли б також розширити двомовні видання. Мені відомо, що «Букрек» видало румунсько-українські та німецько-українські книги».

***********************************************************************************

Лідія Чмель,

начальник відділу реалізації програми «Українська книга» Держтелерадіо України:

«Видавництво «Букрек» за останні три роки в рамках програми «Українська книга» здійснило видання «Пилип Орлик», «Гетьман Іван Мазепа» українською і румунською мовами, також двомовне видання оповідань Ольги Кобилянської: українською та німецькою мовою.

У 2014 році побачили світ Кобзарі казахською та російською мовами. Було ще багато інших видань тому, що не тільки видавництво «Букрек» задіяне в програмі «Українська книга».

За даними Книжкової палати імені Івана Федорова, у видавництві «Букрек» за 2012-2015 роки вийшло 35 видань мовами національних меншин. Популяризація літератури нацменшин не повинна проводитися у нас на форумах чи книжкових виставках, а ще й у бібліотеках, бо це основний замовник книжкової продукції для національних меншин.

Фонди публічних бібліотек поповнюються за рахунок книг подарованих спонсорами, які звичайно не співпадають із незадоволеним читацьким попитом. Видавцю, автору, іншим учасникам видавничого процесу, а також представникам посольств, національним громадам потрібно збиратися саме в бібліотеках, які можуть стати центром формування інтересу до цих книг, а відповідно і попиту серед читачів».

http://www.chytomo.com/news/knigi-movami-nacmenshin-na-ukraiinskomu-vidavnichomu-rinku