СИЛА ЛЮБОВІ З ПРИСМАКОМ СЛЬОЗИ

«Любов не залежить від нашої волі, приходить без нашої заслуги, щезає без нашої вини», – казав мудро і беззаперечно Іван Франко.

Укотре збагнути любов, як радість і біль, як силу і благодать український читач зможе, коли прочитає новий роман румунської авторки зі світовим ім’ям, парижанки Ольги Кепецине «Я захищу тебе від кохання». Блискучий переклад українською Ольги Рибчинської-Фіновської вийшов друком у  видавничому домі «Букрек» (2022).

Звичайна молдовська сім’я Добре, як сотні тисяч інших, зі своїми болями, стражданнями, поразками і перемогами. Але попри все з великою вірою у всепереможну ЛЮБОВ! Звичайна родина Миколи і Надії, четверо їхніх дітей Михай, Мірча, Петро, Ліна. У кожного своя доля, яка помережена життєвими перипетіями, трагедіями і політичними настроями.

Світло, яким наповнений один з головних героїв – Микола Добре, його внутрішня боротьба, сила і прагнення, душевна чистота водночас ведуть до занепокоєння про долі дітей. Особливим, ніжним є почуття любові до найменшої, довгоочікуваної донечки Ліни. Микола Добре як голова сім’ї є не тільки центральною фігурою роману, а й стає тим яскравим прикладом, як тихо і ревно треба любити сім’ю. Він інтуїтивно намагається захистити їх від нелюбові, від несприятливого оточення, але зі своєю безпосередністю і щирістю, все-таки вчить їх ЛЮБИТИ ЖИТТЯ!

Звичайно, Миколі Остаповичу не завжди вдається знаходити спільну мову з дітьми, але його відданість і любов повсякчас з ним, з його дітьми,  дружиною Надією, якій був відданий понад усе.

Сцени війни, тонкий психологізм, яскраві психологічні портрети і величезна авторська любов до своїх героїв – все це, любі читачі, є на сторінках роману. Між рядків вчуваються подекуди і тихі сльози письменниці. Читаючи роман Ольги Кепецине, мимоволі спіймала себе на думці, що кожна людина на планеті Земля, так чи інакше зустрічається із силуетами війни.

Скривджені долі членів родини Добре ми сприймаємо через призму воєн. Війна – це велетенське зло, жива-нежива істота. Війни як ненажерливі чудовиська: поруч з нами, навіть тоді, коли ми не є безпосередніми учасниками.

Оці силуети війни, мов тіні і хрести, присутні нині у долі кожного українця. Війна – не бентежить, а студить, від неї віє холодом і злом. Україні судомить руки через втрати, і, читаючи книгу Ольги Кепецине, мимоволі бачиш український Маріуполь, Херсон, відчуваєш ридання дітей з Чорнобаївки і Миколаєва…

…Розтрощені будинки, понівечені книги, випалена земля, скалічені долі, втрачені життя…

Українців і наш нескорений дух не зламати. Навіть на згарищах українські жінки печуть хліб, народжують у бомбосховищах та метро,  тримаються попри вибухи, тривоги та всі печалі…

Письменниця – мудрий філософ та велика життєлюбка. Вона допомагає сучасному, вибагливому, інтелектуальному і дуже вразливому читачеві не тільки зануритися у минуле і сучасне сім’ї Добре, а й збагнути велику силу Любові та навчитися розпізнати істинні, незрадливі почуття, бути гордим і вольовим, справжнім, чистим з великою вірою у Всевишнього.

З любов’ю в серці, з присмаком сльози прагне пізнати істину і Ліна, «бо цінність переважує будь-які принципи: політичні, соціальні національні. Так, життя сумне й інколи більш непередбачуване, ніж сподіваємось. Але потрібно жити, бо це – вищий дар, подарований нам Небесами».

Олена Логінова, журналістка, поетеса.

м. Чернівці, Україна

Книга про трагізм кохання в часи воєн і заворушень, що закрутили у своєму вихорі молдовську родину Добре. Через долі своїх героїв авторка показує, звідки на їхню землю приходило зло, яке нищило і калічило долі людей.

Для українського читача книга перегукується із теперішнім часом, коли жорстокий ворог – те саме непокаране зло – вбиває не лише кохання.

Для широкого кола читачів.

Ольга Кепецине. Я захищу тебе від кохання: роман / переклад з румунської О. Рибчинської-Фіновської. Чернівці: Букрек, 2022. 260 с.

ISBN 978-966-997-109-8

Цього року під егідою ЮНЕСКО мистецький світ вшановує 150-річчя від дня народження Соломії Крушельницької. З нагоди ювілею оперної співачки у рамках загальнодержавної програми заплановано низку заходів. Зокрема відбудеться презентація книги Олександра Балабка «Кімоно для Баттерфляй. Із життя Соломії Крушельницької», який вийшов друком у видавничому домі «Букрек». Роман Олександра Балабка про Соломію Крушельницьку – сучасна за формою і стилем розвідка про сто «Метеликів» Крушельницької, сто вистав «Мадам Баттерфляй», що відхиляє завісу богемного життя співачки, сповненого великого тріумфу та великої драми.

Щиро запрошуємо всіх поціновувачів оперного мистецтва взяти участь у презентації книги.

Захід відбудеться 24 вересня о 16.00 у Дзеркальній залі Львівської національної опери імені Соломії Крушельницької (м. Львів, просп. Свободи, 28).

Будемо раді Вашій присутності!

30 добрих справ_до_тридцятиріччя_Букреку

Своє тридцятиріччя ми планували відсвяткувати зовсім інакше. Але в умовах війни найкращим способом відзначити ювілей вважаємо започаткування маратону #30_добрих_справ_до_тридцятиріччя_Букреку.

Розпочали його із закупівлі десяти радіостанцій для наших військових.

У межах маратону #30_добрих_справ_до_тридцятиріччя_Букреку подарували книги для «Української полички» Посольству України в Австрії. Наша землячка Зоряна Столярчук є керівником педагогічного товариства, яке діє при Посольстві у Відні.

Продовжили маратон #30_добрих_справ_до_тридцятиріччя_Букреку збиранням гуманітарної допомоги для Збройних Сил України.

Далі передали книги Волонтерському штабу захисту України. Що більше допомоги, то швидша перемога!

Подарували книги діткам, що переїхали в Чернівці з Миколаєва.

Подарували й Українському інституту книги для безкоштовного завантаження із цифрової бібліотеки 28 електронних версій книг.

Також разом з дітками, що переїхали в Чернівці з регіонів, охоплених війною, читали казки Михайла Івасюка з Оксаною Івасюк та нашою дизайнеркою Анною Андреєвою.

У межах маратону надали безкоштовно книги для акції Держкомтелерадіо України «Українським дітям — українську книжку».

А ще подарували книги вихованцям Чернівецького міського центру науково-технічної творчості учнівської молоді на виставці їхніх робіт «Яскраві барви життя» у Чернівецькому обласному музеї.

Взяли участь в аукціоні, який організовує Наталя Батракова та ГО «Синергія». Лотами аукціону є фотопортрети буковинок, які представляють різні сфери і галузі із виставки «Жінки, які змінюють світ». Ми долучилися і зробили ставку на придбання фото нашої захисниці, військової Галини Жук. Кошти будуть спрямовані на потреби жінок, які несуть службу в 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді ЗСУ.

Далі буде!

Співець незбагненної розкоші – життя

Після Другої світової війни, у 40-х роках, класик української поезії Павло Тичина працював міністром освіти нашої республіки. А ще займався з аспірантами в інституті української мови. Одна з них пригадувала, що Павло Григорович стверджував: філолог зобов'язаний досконало володіти нашою солов'їною. Але щоб писати прозові і поетичні твори - цього замало. Необхідно всебічно знати буття людей, а, головне, вирізнятися глибоким і всеохоплюючим абстрактним мисленням, без чого не розквітне талант.

Усі ці якості притаманні нашому земляку, члену Національної спілки письменників України Василю Тихоновичу Тітову. Наприкінці минулого року у видавничому домі «Букрек» у Чернівцях видрукувана його нова книга новел «Мандрівка крізь час», а на початку 2022-го — художньо-публіцистичне видання «Живий спалах почувань».

До останньої увійшли образки, оповідки, етюди, бувалиці Василя Тітова, а також опубліковані у різних засобах масової інформації як його рецензії на твори низки українських письменників, так і рецензії, відгуки на книги Василя Тихоновича, видані раніше.

«ЖИВИЙ ПОТІК МОВИ»

Щонайперше необхідно зазначити, що у пропонованому читачеві своєму творчому доробку — книзі «Живий спалах почувань» автор вражає багатовимірністю тем і сюжетів, непересічними філософськими роздумами та житейськими оповідями про стосунки людини з Богом, адже Василь Тітов був і залишається унікальним в українській літературі письменником-пастором.

Майстер красного письменства не перебільшує, коли стверджує, що «поезія - душа народу». Із власного досвіду знає «що слово до слова — і вибудовується фраза. А в ній - смислова та інтонаційна єдність... — живий потік мови».

І не треба нікого переконувати, що «любов - найдивніше і найчарівніше духовне поняття не лише на землі, але і в безкінечному Всесвіті». І, на переконання істинного християнина, «любов - це Бог».

Слово Василя Тітова - завжди на передньому краї утвердження ідеалів моральності, справедливості та любові до Всевишнього і ближнього. Письменник ґрунтовно обізнаний з буттям українців, їхнім внутрішнім світом. Адже «людина живе так, ніби вона має жити на землі вічно». Але цього немає, усі ми смертні, а безкінечність там - на небесах.

Свого часу відомий у краї журналіст та прозаїк, багатолітній редактор «Хотинських вістей» Гавриїл Чайковський так оцінив творчий доробок Василя Тітова: «Усі його художні твори написані образною, колоритною мовою, захоплюють читача глибоким розумінням обраної теми, пронизані любов'ю і пошаною до вічних джерел християнської моралі».

А у листі до письменника хотинчанка Людмила Федорчук бажає: «Щоб ваше слово сіяло любов там, де панує ненависть, надію там, де проростає відчай, зростання духовності там, де безвір'я...».

Хоча «як тінь упали непомітно під ноги прожиті літа», проте слово неперевершеного його майстра і надалі залишається «освячене вірою і любов'ю».

А ще «з його серця струменить поезія духу, а не пафосу дим».

Колеги з письменницького цеху наголошують, що особливістю творчого стилю Василя Тітова є те, що свої переконання він завжди висловлює прямо і твердо, а про життєву позицію говорить аргументовано і переконливо. Як то «воскресне душа України по Слову, бо сіє високість живу благодать».

СВІТОГЛЯДНІ ВІДКРИТТЯ

Зазначені характеристики творчості Василя Тітова знаходять підтвердження і у книзі новел «Мандрівка крізь час». У кожному з невеликих прозових творів  – колосальні знання автора не лише деталей Святого Письма, а й багатогранного буття українців різних поколінь, особисті враження від подій, свідком яких був, людей, з якими довелося  зустрічатися на стежині життя.

У збірці новел автор на підвалинах християнської моралі через публіцистичні роздуми та життєві історії сучасників розкриває сутність різних аспектів Книги Книг.

Чимало висловлених у новелах думок перегукуються із сюжетами сьогодення, коли вже понад сто днів триває жорстока і кровопролитна російсько-українська війна: «Зло зазіхає на душу. Твою і мою. Але віра в Ісуса Христа перемагає зло. Віра дарує праведність».

Дивовижно, як Василь Тітов вдало добирає цитати до своїх творів. А як доречно наводить вислів поета-побратима: «Ми запалили світло, але від нього не стало видніше. Лише сяйво сліпить очі». Чи не про нашу це новітню історію?

Автор цитує Євангеліє: «... коренем усього зла є грошолюбство, віддавшись якому, деякі ухиляються від віри й самі наштовхнулися на великі страждання».

І пригадує прислів'я: «Хто має гроші - всюди хороший». Але водночас «совісті менше – грошей більше».

А ще далеко не риторично запитує: «Хто з чесної і добросовісної праці в нашій країні може стати мільйонером?».

Про те, що «злото тягне в болото» — йдеться не в одній новелі. Письменник стурбований тим, що «мільйонам наших сучасників гроші скували, неначе кайдани, не тільки ноги, але і серця, щоб не поклонялися Богові. А це вже трагедія. Трагедія вічна...»

Василя Тітова непокоїть «... сіра одноманітна буденщина. Усе, як завжди: клопоти, як прожити. Часом і вижити. Словом, безрадісне існування. І раптом відкриття! Відкриття світоглядні». Разом з тим, автор відчуває, що «не все так «сіро і безнадійно, як може, здаватися на перший погляд».

У кожному творі письменника – життєстверджуючі ідеї християнської моралі. І віри у перемогу сил добра навіть тоді, коли «...великий гнів Господній вилився і на Україну».

Тому дуже важливо подбати про те, «а що ми, українці, будемо завіщати майбутнім поколінням?».

І як заповіт нащадкам звучить: «Діти! Бережіть і любіть свою батьківщину, свою землю, свою націю, свою культуру, свою мову, свою релігію... Кожен, як правило, дає ті настанови, якими живе сам».

Поціновувачі письменницького таланту Василя Тітова, ознайомившись з новим його доробком, вкотре переконаються, що творчість майстра слова – то безмежний океан пізнання істин людського буття. А ще внутрішнього простору, що і є тією неосяжністю, яку називають душею.

Василь Тітов ділиться: «Йду і думаю: «Незбагненна розкіш – життя. І хіба мислимо відбувати земні дні абияк?!».

Йду і прислухаюся до музики зір, хоч туман і смерк навіюють сум, а зорі вічні та яскраві, нагадують про безсмертя».

Сергій ДОМАНЧУК, газета «Хотинські вісті»

Святкуємо День вишиванки з Україною та її воїнами в серці!