"Буковинчики"

"БУКОВИНЧИКИ"

Книга для читання дітям


Там, де птахи літають високо-високо і наймелодійніше шумлять трави. Там, де вода гірської річки білою піною б’ється об каміння, а м’яка вата хмар вкриває найблакитніше небо. Де падають свіжі дощі, що проникають у легені з кожним подихом, де горять найвищі ватри і хочеться наспівувати найгарніших пісень.
Там, де ти – завжди дитина, і крізь перші сутінки чутно бабусин голос, який кличе вечеряти.
Книга «Буковинчики» про Буковину? Неодмінно. Але більше вона про дім. Той, де повчають, сварять, хвалять, підтримують, співпереживають, розказують про мудре і вічне, показують справжній світ. І дарують всю любов, яку лишень мають.
Гайда додому – тебе вже зачекалися!
*

Якою мовою тут розмовляють?

*
Відповідь проста – рідною.
Дідусь Федькович навчить слів, які мусить знати кожен буковинчик – їх ви могли чути від своїх бабусь та дідусів. Тут говорять колоритно і щиро, співають найніжніші колисанки, розказують найцікавіші казки, тарабанять скоромовки, лепечуть, цвенькають, жебонять і навіть щебечуть. Не вірите? Михайло Івасюк переконує:
Чи тому, що я теж люблю мову пташину
Й можу слухать її день і ніч без упину?
Є тут також переклади про фантастичні світи Міхая Емінеску та Елієзера Штейнбарга і подорожі між «зеленими» ерами Мірчі Лютика та Іліє Тудора Зегрі.
Ось і я із лісу вийшов –
Мов з одної ери в іншу.
Поговоріть з книгою. Вона стукає до вас строкатими словами.
*

Кого тут зустрінете?
*
Завдяки кропіткій і натхненній роботі упорядниці Олександри Поляк (Депутат) (Oleksandra Polyak) на сторінках «Буковинчиків» відображено понад 150 років літературної історії краю.
Ми читаємо барвисту говірку Євгенії Ярошинської та Домки Ботушанської і знайомимося з медовими ароматними віршами Василя Фольварочного й найсмачнішими текстами Зірки Мензатюк.
Не всі, чиї імена згадуються у книзі, називають Буковину своєю батьківщиною. Як-от у Марії Матіос:
І спитала квітка квітку:
– Прошу пані, ви є звідки?
– Я з верха.
– А я з долини.
Та обидві з України.
Проте усіх пов’язує дитинна любов до краю, якою бринить кожне слово. Чи ж можна не закохатися після прочитання Ірини Вільде?
У моїй стороні під цю пору колишуться по крутих польових доріжках (чи буду ще коли ними ходити?) навантажені хлібом вози. Удосвіта скриплять колодязі, вечорами линуть сині димочки до неба. У моїй стороні осінь ступає в червоних сап’янцях, заквітчана у соняшники і китиці винограду, підхмелена на весіллях.
Не журіться, якщо не впізнаєте чиїхось імен. Упорядниця завбачливо розповість про них. Лишень перегорніть останню оповідку.

Не можемо не згадати й тих, чиї імена не з’являються на сторінках книги, проте у їхній любові та пошані до краю ми переконані. Це Благодійний фонд «Кращим бути» (БФ Кращим БУТИ), який підтримав проєкт «Буковинчики». Книга вийшла коштом меценатів Романа Клічука (Роман Клічук) (ТОВ «Рома»), Володимира Мороза (ТОВ «Чернівціжитлобуд»), Юрія Пислара (компанія «DirectAuto»), Оксани Філіпової (Oksana Filipova) (компанія «Мультимедіа»), Руслана Гуменного (клініка пластичної хірургії «PlastArt»), Василя Зазуляка (будівельна компанія «Водограй») й Ігоря Мисевича (ПП «Артон»). Низько кланяємося добродіям за довіру та підтримку.
*

Коли читати книгу?
*
Ви можете обіймати весь всесвіт книги, коли у шибки наполегливо тарабанить дощ. Тут буде завше затишно. Можете ховатися тут від снігової завії чи ловити сніжинки з Опанасом Шевчукевичем:
На сади, узгір’я,
На крутіж доріг,
Мов гусине пір’я,
Пада перший сніг.
Можете зустрічати теплі пахучі світанки, як це робить Анатолій Добрянський:
Пахне ранок сотами
Медяними, зрілими.
Небо пересотане
Проводами білими.
Магія Різдва, світло сонячного Великодня, затишок та традиції великої родини – коли б не взяликнигу до рук, для вас завше знайдеться історія.
*

Чого тут навчитеся?
*
Казки, новели, оповідання, вірші, скоромовки п’єси, чи то сміхотливі, а чи щемкі, – усі говорять до тебе: будь добрим!
Тут вчать великодушності та милосердя, терпимості й толерантності, розкривають старі, як всесвіт, істини, наставляють жити правдою і мудрістю й пам’ятати, хто ти є насправді.
Найменшим читачам Михайло Білогорка розкаже, що не лишень вони не люблять робити вранці зарядку, а Георгій Шевченко навчить фінансової грамоти.
Щоб достатньо грошей мати,
Вчився котик рахувати;
– Оце гривня, це вже дві,
Три тримаєм в голові.
Скільки ж разом? Певне, п’ять.
Ну, а де ж вони лежать?
Як той котик не старався,
З двома гривнями зостався.
За наївними на перший погляд повчаннями ховаються зовсім недитячі поради Олександри Приходько-Возняк:
Можеш – не можеш,
а треба змогти
в темряві добру
дорогу знайти…
Є тут і про далекі, наче зорі, мрії, і про пошуки щастя, яке насправді зовсім поруч. Тут окремий світ, де все, як у всіх, і зовсім по-іншому водночас. А ми з Віталієм Демченком
Так і живем: я, галчатко чубате
І наша Земля – у всесвітнім огромі.
*

Для кого книга?
*
Ви ще маєте сумніви? Для вас.

Читайте з насолодою, ваша Inna Kryvoruk!