«…СТОЛИЦЮ БАЙКИ ПЕРЕНЕСТИ В ЧЕРНІВЦІ…»

Майже рік тривав Всеукраїнський конкурс «Байка незалежної доби». Видавництво «Букрек» прагнуло залучити до нього якнайбільше байкарів. І ось підбито підсумки творчого турніру, а твори переможців побачили світ у вигляді збірки «Не журімося!»

Перед вами, читачу, підсумкова збірка відібраних журі творів із надісланих на всеукраїнський конкурс «Байка Незалежної доби», задуманий і реалізований Буковинським куренем Міжнародної асоціації сатириків і гумористів «Весела Січ» у супрязі з керівництвом чернівецького видав-ництва «Букрек».

Хвалитися всеохопністю заходу не випадає. Попри те, що оголошення про проведення конкурсу публікувалися в «Літературній Україні», «Українській літературній газеті», озвучувалися на радіо «Культура», рукописів на розгляд надійшло не вельми багато, якихось півсотні. Чи то трудівники вітчизняного веселого літературного цеху збідніли разом із рідним народом аж так, що й на передплату популярних часописів коштів не годні нашкребти, чи то «інженери людських душ» вважають, що творче життя має вирувати лише у стольному Києві…А ось ми, косаки – веселосічовики буковинські – дотримуємось іншої думки. Відтоді як до діючих у краї байкарів Омеляна Лупула, Андрія Фаріона, Богдана Мельничука, Івана Фостія, Івана Бурмея, Василя Бабуха, Сергія Коваля долучився подолянин Роман Болюх, у «широких колах» однокурінників почала визрівати дум-ка про передислокацію вітчизняної байкарської столиці. В одній із епі-грам я так і сформулював завдання:  //«…Слід столицю байки перенести// Не в емпіреї чи на манівці// – В сто-лицю Буковини – Чернівці»//.Звісно, який українець не любить помріяти?.. Лідери деяких мрійливо-патріотичних партій в очікуванні пре-зидентської булави десятки мільйонів гривень своїх майновитих однопартій-ців на виборчі перегони розтринькують, абись отримати «потужні» 0,02 % голо-сів електоральних. Буковинські сатирико-гумористи теж помріяти охочі. Але намагаємось мрії конкретними справами підпирати. Тож нещодавно у згаданому вже видавництві «Букрек» побачила світ перша на вітчизняних теренах крайо-ва антологія «Байки буковинські», де поруч із класиками Юрієм  Федько-вичем, Сидором Воробкевичем світять-ся імена сучасних спадкоємців Езопа, Сковороди, Глібова з оспіваної ліри-ками  землі Дністра, Черемошу та Пруту.Ся ж збірочка є другою приступкою у процесі сходження Чернівців на п’єдестал вітчизняної байкарської сто-лиці. І автори, твори яких видрукувано на початку збірки – Петро Ребро, Андрій Фаріон, Микола Білокопитов – є лавреатами відповідно першого, дру-гого і третього рангів. Решта авторів видання – безрангові переможці. Ті ж із претендентів, хто не вписався до байкарів-реєстровців, нехай вибачають і, як мовиться, «піднімають рівень»… Але й переможці мусять вибачити організаторам відсутність грошових нагород. Конкурс бо тримався виклю-чно на ентузіазмі проводу Куреня та видавництва. Директору «Букреку», чарівній па-ні Дарині Туз-Максимець, відтак ого-лошується подяка із занесенням на сторінки цієї передмови. Шануймося!

Сергій Коваль, Отаман Буковинського куреня «Веселої січі»