Запрошуємо Вас на форумі видавців у Львові відвідати наші презентації і ознайомитись з усіма новинками, які вийшли у нашому видавництві в 2011-2012 роках, а також із нашою літературою, загалом (стенд № 229). Будемо раді зустрічам з вами.

Час

Тип події

Назва

Місце

Промовці

Запрошені

09.13 12:00-12:59

презентація

Презентація книги: Валентин Ткач. «ІМІТАЦіЯ»

Букрек, м. Чернівці

Палац мистецтв (вул. Коперника, 17) (229)

Валентин Ткач

09.13 13:00-13:59

презентація

Презентація:  Світлана Руденко, Оксана Івасюк, Степан Костишин, протоієрій Микола Щербань.  «Рослини Святого Письма» 2-ге видання книги

Букрек, м. Чернівці

Палац мистецтв (вул. Коперника, 17) (229)

09.13 14:00-14:45

автограф-сесія

Аавтограф-сесія: Валентин Ткач. «Так говорив вуйко Дезьо»

Букрек, м. Чернівці

Палац мистецтв (вул. Коперника, 17) (229)

Валентин Ткач

09.13 15:00-16:00

презентація

Презентація «Кобзаря» українською та румунською мовами. До 200-ліття з дня народження Тараса Шевченка

Букрек, м. Чернівці

Палац мистецтв (вул. Коперника, 17) (229)

09.14 11:00-11:45

автограф-сесія

Автограф-сесія: Зірка Мензатюк.  «Катрусині Скарби»

Букрек, м. Чернівці

Палац мистецтв (вул. Коперника, 17) (229)

Зірка Мензатюк

09.14 11:00-11:29

презентація

Презентація книги: Ігор Римарук. «Божественний вітер» (із серії «Третє тисячоліття: українська поезія»)

Букрек, м. Чернівці

Палац мистецтв → Конференц-зал (вул. Коперника, 17)

Катерина ЮщенкоОксана ІвасюкТарас СалигаМирослав ЛазарукВікторія КитайгородськаЛариса Андрієвська

09.14 11:30-11:55

презентаціяавтограф-сесія

Презентація книги:  Вікторія Китайгородська.  «Гойра»

Букрек, м. Чернівці

Палац мистецтв → Конференц-зал (вул. Коперника, 17)

Вікторія Китайгородська

Галина ТарасюкВасиль Герасим’юкОксана ІвасюкТарас СалигаРоман КудликЛюбов ПроцьІван ЛучукЛариса АндрієвськаДарина Туз-Максимець

09.14 12:00-13:00

презентація

Презентація: Ольга Кобилянська. «Огрівай, сонце…»

Букрек, м. Чернівці

Палац мистецтв (вул. Коперника, 17) (229)

09.14 13:00-13:45

презентація

Презентація книги: Оксана Івасюк, Валентина Бузинська. «Костянтина Малицька Твори»

Букрек, м. Чернівці

Львівська обласна організація Товариства охорони пам’яток історії та культури (вул. Коперника, 40а)

Катерина ЮщенкоВасиль Герасим’юкОксана ІвасюкТарас СалигаІван ЛучукЛариса АндрієвськаДарина Туз-Максимець

09.14 14:30-15:30

презентація

Презентація: серія збірників наукових праць «Політологічні та соціологічні студії». Керівник проекту Анатолій Миколайович Круглашов

Букрек, м. Чернівці

ЛНУ ім. І. Франка Головний корпус → Кафедра політології (вул. Університетська, 1)

Ярослав ГрицакАнатолій КруглашовДарина Туз-МаксимецьАнатолій РоманюкНаталія Ротар

09.14 15:00-15:45

презентація

Презентація книг буковинських письменників

Букрек, м. Чернівці

Львівська організація Національної спілки письменників України (вул. Соломії Крушельницької 17)

Богдан МельничукВіталій КолодійТамара СевернюкМар’ян ЛазарукВікторія КитайгородськаВолодимир ВознюкМикола Бучкун

09.15 12:00-12:59

презентація

Презентація: Олександр Абдуллін, Петро Воробей. «Заграва», 4 томи

Букрек, м. Чернівці

Палац мистецтв (вул. Коперника, 17) (229)

09.15 13:00-13:45

автограф-сесія

Презентація книги: Олександр Балабко. «Київ, Іринінська, Лифарям…»

Букрек, м. Чернівці

Палац мистецтв (вул. Коперника, 17) (229)

Олександр Балабко

09.15 14:00-14:59

презентація

Презентація книги: Мирослав Лазарук.а «Де поділися горішки? Голуб на черешні поезія і проза» (поезія і проза)

Букрек, м. Чернівці

Палац мистецтв (вул. Коперника, 17) (229)

Анатолій Качан

09.15 15:00-16:00

автограф-сесія

Автограф-сесія: Мирослав Лазарук. «Цісарська Дорога»

Букрек, м. Чернівці

Палац мистецтв (вул. Коперника, 17) (229)

Мирослав Лазарук

Катерина ЮщенкоВасиль Герасим’юкОксана ІвасюкТарас СалигаІван ЛучукЛариса АндрієвськаДарина Туз-Максимець

09.16 13:00-13:59

презентація

Презентація: Микола Зінчук. Українські народні казки в 40  томах

Букрек, м. Чернівці

Палац мистецтв (вул. Коперника, 17) (229)

09.16 14:00-15:00

презентація

Презентація книги: «С Украинской старины»

Букрек, м. Чернівці

Палац мистецтв (вул. Коперника, 17) (229)

Презентація в Бухаресті

У день святкування 21-ї річниці Незалежності України, 22 серпня 2012 року, в Культурно-інформаційному центрі Посольства України в Румунії відбулася презентація книги “Україна-Румунія: 20 років дипломатичних зносин”.

Книга видана за ініціативи та активної участі Посольства та містить матеріали (українською, румунською та англійською мовами) “круглого столу” на тему 20-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною та Румунією, який відбувся 17 лютого 2012 року в Бухаресті, а також інформацію про інші заходи, приурочені цій ювілейній даті.

У презентації книги вз’яли участь представники наукових кіл, української громади Румунії, місцевої громадськості, ЗМІ, співробітники Посольства.Повноважний Посол України в Румунії Теофіл Бауер, учасники презентації зробили екскурс двадцятирічною історією українсько-румунських взаємин, їх сучасним станом та перспективами подальшого розвитку.

У книзі подано виступидержавних посадовців, українських та румунських науковців, громадських та політичних кіл, українських громад. Тут ми знайдемо й вітальні промови, з якими виступили: Тимчасовий повірений у справах України в Румунії Віорел Котик, Радник Президента Румунії – керівник Департаменту з питань національної безпеки Юліан Фота, депутат Парламенту Румунії, Голова парламентської групи дружби з Україною ДжорджіанПоп, колишній міністр закордонних справ Румунії Адріан Чорояну,

У своїх виступах учасники круглого столу наголосили, що Україна та Румунія бачать своє майбутнє в ЄС. А Румунія підтримує європейські прагнення України. Для обидвох країн побудування європейського майбутнього у сферах економіки, політики та освіти  є головною проблемою. З представлених тут доповідей випливає те, що всі заходи закордонної політики як в Румунії, так і в Україні спрямовані на досягнення цієї мети.

У книзі висвітлені найважливіші аспекти нинішніх взаємин, і перспективний погляд в майбутнє допоможуть читачам оцінити набутий досвід у вирішенні проблем міждержавних стосунків.

Взаємини цих двох чудових народів проілюстровано у кінці книги невеличким фотоальбомом

Книга надрукована чернівецьким Видавничим домом “Букрек” накладом 300 примірників.

Букреківський "Лифар" у Празі

Недавно група українських журналістів відвідала Словаччину, Чехію і Німеччину. Окрім численних екскурсій у Празі, Мюнхені працівники ЗМІ відвідували виставки, мали зустрічі з чеськими та німецькими колегами. Зокрема у редакції видання для чеських українців (їх у цій країні понад 140 тисяч) “Українська газета” відбувся творчий вечір публіциста і письменника, колишнього головного редактора газети “Вечірній Київ” Олександра Балабка. Він презентував присутнім – викладачам Карлового університету, студентам, колегам-журналістам - збірки своїх повістей та есе про видатних українців у світах - “Синьойор Ніколо й синьйор Мікеле. Рим Гоголя й Капрі Коцюбинського”, “Мальви у Вічному місті”, “З Ніцци до Мужена. Від Башкирцевої до Винниченка”, а також недавно видану у чернівецькому видавництві “Букрек” книжку про видатного танцівника і хореографа ХХ століття Сергія Лифаря “Київ, Іринінська, Лифарям…” Повість за листами митця”. Також було представлено диск із піснями на вірші Олександра Балабка “Я в рідному домі…” на музику відомих композиторів Леоніда Нечипорука і Олександра Швидкого. Їх виконують славні українські виконавці, народні й заслужені артисти Віктор Шпортько, Олександр Василенко, Ольга Макаренко, Павло Мрежук, Світлана Мирвода, Каріна Карасьова та інші. Олександр Балабко відповів на численні запитання присутніх, а також подарував бібліотеці української літератури у Празі свої книжки та привезені ним твори сучасних українських письменників. До речі, такі зустрічі у редакції “Української газети” стали вже традиційними – тільки цього року празькі українці мали змогу спілкуватися з Василем Шклярем, Дмитром Павличком, а невдовзі тут чекають Андрія Куркова.

А наступного дня земляки показали Олександру Балабку та іншим членам журналістської делегації українські пам’ятні місця у Празі – пам’ятник Тарасові Шевченку, встановлений три роки тому на майдані Кінських в історичному районі Сміхов, навпроти представництва ООН у Чехії; приміщення колишньої друкарні, де 1876 року видано “Кобзар” Тараса Шевченка без купюр; меморіальну дошку  у приміщенні медичного факультету Карлового університету видатному українцеві, ректорові цього університету у 1902 році, засновникові чеської школи лікарської хімії Іванові Горбачевському; також будинок на острові, неподалік славнозвісного Карлового моста, на фасаді якого значиться, що тут 18 травня 1891 року з промовою на з’їзді слов’янської прогресивної молоді виступав Іван Франко. А на Ольшанському цвинтарі, де розмістився пантеон українських політиків і літераторів, члени української делегації поклали квіти до надгробків провідників УНР, видатного поета Олександра Олеся та професора Софії Русової.

“Українська газета” видається у Празі ось уже кілька років. Головний редактор її – член Національної Спілки письменників України і Асоціації українських письменників Анатолій Крат, який живе у Празі від 2006 року. Закінчив з відзнакою Київський державний інститут культури (1983), майже 25 років працював у Херсоні – у сфері культури, педагогіки, журналістики. Автор п’яти поетичних книжок для дітей і дорослих. Лауреат міжнародного літературного конкурсу “Гранослов” (1992). Безробіття і безгрошів’я змусили податися у світи. Спочатку в Празі виконував некваліфіковану роботу, потім очолював відділ маркетингу та комунікацій чеського представництва британської фінансової компанії, а нині редагує “Українську газету”, яка виходить накладом у 5 тисяч і існує за рахунок пожертв бізнесовців та реклами. Окрім неї, у Празі за фінансової підтримки Міністерства культури Чеської Республіки виходить інформаційний культурно-політичний місячник для українців у Чехії, Польщі та Словаччини “Український журнал”, також незалежний культурно-політичний тижневик для українців у Чеській республіці “Пороги”.

Книги видавничого дому «Букрек» тепер будуть гідно представлені не лише на сторінках українських видань у Чехії, а й в редакційні бібліотеці «Української газети».

Це ще один крок буковинських видавців до закордонних українців.

Лифаріада на стенді “Букреку” і в музеї

Відкриття в Українському домі Восьмої Київської міжнародної книжкової виставки-ярмарку, на якій широко було представлено різноманітні видання видавництва “Букрек”, зокрема і повість Олександра Балабка “Київ, Іринінська, Лифарям…”, збіглося ще з однією подією, пов’язаною з цією книжкою. Цього дня у Національному музеї історії України відбулася урочиста передача представленого на тимчасовій виставці архіву Сергія Лифаря ( над ним три роки працював Олександр Балабко)  його власницею, кандидатом мистецтвознавства Наталією Асєєвою. Листівки, знімки, особисті речі видатного танцівника і його родини відтепер експонуватимуться разом з великою експозицією із  1365 предметів “Серж Лифар. Життя для танцю”.  Тут йог нагороди,  особисті речі, сценічні костюми, предмети образотворчого мистецтва, афіші відомих балетів за його участю. Особливою цінністю є  ордени «Почесного Легіону», «Мистецтв та літератури» («Командор»), нагорода «Золотий балетний черевичок», сценічні костюми розроблені художниками Л.Бакстом, А. Бошаном, Коко Шанель.

Окрім того тут в окремій вітрині буде представлено всі видання, пов’язані з Лифарем, видані за роки незалежності України -   від його спогадів до книжок доктора мистецтвознавства Юрія Станішевського і Олександра Балабка. Про це подбав уже сам письменник, окрім цього, подарувавши музею й придбаний у книгарні Гранд-Опера в Парижі розкішну ілюстровану монографію про Сергія Лифаря, видану у Франції до 100-річчя митця. О.Балабко, виступаючи на цій церемонії, сказав, що почувається щасливим, оскільки кожен автор може лише мріяти, що його книжку, яка лише торує шлях до читача, не лише саму представлено в цьому престижному музейному закладі, а й всі її складові.

А, до речі, генеральний директор музею Сергій Чайковський на цьому заході першому надав слово народному артистові України Олександрові Биструшкіну, який цього дня блискуче провів відкриття міжнародної книжкової виставки-ярмарку. І це невипадково. Адже, як розповів митець і багатолітній очільник управління культури столиці, все почалося з того, як він ще 1993 року прочитав у газеті “Известия” про киянина Сержа Лифаря як видатного “російського танцівника і балетмейстера”. Тож звернувся за поясненням до відомого знавця балетного мистецтва,  професора Юрія Станішевського, який розповів, що Сергій Михайлович Лифар, багатолітній керівник балету Національної опери Франції, впродовж усього життя вважав себе українцем, навіть ніколи не приймав французького громадянства, хоча й мав орден “Почесного легіону”. А окрім того професор розповів про внесок цієї людини у скарбницю світової культури. Тож відтоді Биструшкін і Станішевський заходилися ініціювати у  Києві кроки щодо увічнення пам’яті видатного українця і повернення його імені на батьківщину. Вони знайшли розуміння спершу у Київського міського голови Леоніда Косаківського, а потім  у його наступника Олександра Омельченка.

Не лише кияни, а й всі українці в нас і в діаспорі, також світова культурницька спільнота пам’ятають про конкурс артистів балету імені Сергія Лифаря у Києві (нині цю ініціативу перейняв Донецьк), балетні фестивалі “Серж Лифар де ля данс”, які вирізняли нашу столицю як європейську, гідну поваги у світі. Потім у Києві було встановлено меморіальну дошку на приміщенні гімназії, де навчався Лифар,  муніципальну академію танцю  назвали його ім’ям, а 2003 року за кошти київської громади у швейцарській  Лозанні, з якою пов’язані останні роки життя Лифаря, на березі Женевського озера, йому було встановлено пам’ятник роботи відомого українського скульптора Володимира Чепелика.

2002-го і 2007 років унікальні експонати, які стосуються Лифаря, було передано українській державі вдовою митця, графинею Інгою Лізою Алефельдт-Лорвіг. Нині вони в цьому музеї.

Олександр Биструшкін, який уже давно встиг придбати книжку О.Балабка, побажав авторові творчих успіхів й висловив глибоку вдячність Наталії Асєєвій.

Про Лифаря і його архів говорили також вдова Юрія Станішевського, мистецтвознавець Тетяна Швачко, завідувач відділу мистецтв Київської міської центральної публічної бібліотеки імені Лесі Українки (тут зберігається також передана вдовою частина унікальної бібліотеки Сергія Лифаря) Леонід Криворучко.

… І ось генеральний директор Національного музею історії України Сергій Чайковський та власниця архіву Наталія Асєєва під оплески присутніх урочисто підписують акт про передачу архіву. А наприкінці   у просторому залі, серед експонатів, що зберігають тепло  великого танцівника, відбулася ще не бачена в музеї подія. Директор Київської муніципальної української академії танцю імені Сергія Лифаря, заслужений діяч мистецтв України Андрій Лягущенко прийшов сюди із своїми вихованцями -- студентами третього курсу відділення класичної хореографії Анастасією Родіною і Олександром Свердликом. Звучить музика французького композитора Е.Лало: юні, граційні і вродливі танцівники творять диво танцю! Здалося, що сам Лифар пильно стежить за ними з музейних портретів. Адже цей балет “Сюїта в білому” поставив сам маестро, і юні танцівники з  вже успіхом виконують це адажіо у концертах.

 

Можливо, незабаром ми побачимо їхні імені серед переможців конкурсів артистів балету імені Сержа Лифаря. До речі, першим режисером цих конкурсів був не хто інший, як колишній міністр культури України Василь Вовкун, який також у ці дні не лишився осторонь Лифаріади за участю видавництва “Букрек” та його автора. Під час автограф-сесії Олександра Балабка біля стенду видавництва він, придбавши книжку, попросив підписати її саме як першому режисерові балетних конкурсів імені Сержа Лифаря у Києві.

Невідома Ольга Кобилянська (1863-1942)

21 березня – 70 роковини смерті видатної української письменниці Ольги Кобилянської відзначили покладанням квітів на її могилу на Руському кладовищі і презентацією у літературно-меморіальному музеї її імені збірки малої прози «Огрівай, сонце…» українською та німецькою мовами, яка вийшла у видавничому домі «Букрек».
Минуло сім десятків років від її смерті, але досі О. Кобилянська відома нам не повністю. Майже три десятиліття міжвоєнного періоду є для більшості читачів terra incognita. Крім того, малознаними є й обставини життя письменниці, коло спілкування 1920-1930-х років, а в зовсім викривленому світлі подавалась співпраця О. Кобилянської з радянською пресою 1940-1941 рр. Оскільки творчість О. Кобилянської останнього періоду (1914-1942 рр.) найменш знана, то назріла потреба нинішнього видання, яке упорядкувала Ярослава Мельничук. Доцент кафедри української літератури ЧНУ ім. Ю. Федьковича, кандидат філологічних наук. Вона чи не єдина в Україні як науковець-філолог детально досліджувала останній період із життя і творчості О. Кобилянської. Кількома роками раніше вийшла її монографія «На вечірньому прузі: Ольга Кобилянська в останній період творчості (від 1914 р.)», (Чернівці, Букрек, 2006). Нову ініціативу авторки підтримав Державний комітет телебачення і радіомовлення України та видавничий дім «Букрек». Спільними зусиллями книга побачила світ в такому вигляді, як зараз, і зможе розширити уявлення шанувальників літераторки, котрі довго чекали на повторне обнародування її спадщини, зокрема тієї частини, що з’явилась у призахідний період її життя.
До збірки увійшли як відомі («Юда», «Лист засудженого жовніра до своєї жінки»), так і малознані, а то й зовсім невідомі сучасному читачеві твори малої прози 1915-1930-х рр. («Лісова мати», «Щира любов», «Московський ґвер», «Путіфара», «Пресвята Богородице, помилуй нас!», «Жарт», «Пімста» та ін.), а також автентична публіцистика міжвоєнного часу, загублена в періодиці 20-30-х років ХХ ст., мемуари, літературна критика.
Німецькомовні переклади до книги здійснила Н. Щербань.
Думається, що пропонований том творів О. Кобилянської буде неабиякою знахідкою для усіх, хто прагне повністю пізнати творчість Буковинської Орлиці. Нехай невідоме стане знаним і збагатить лектуру нинішнього читача.

Буковинці отримали листа-подяку від Генерального консула за організацію акції «УКРАЇНСЬКУ КНИГУ – УКРАЇНСЬКИМ ДІТЯМ З РУМУНІЇ»

На адресу голови Чернівецької обласної державної адміністрації Михайла Папієва надійшов лист-подяка від Генерального консула України в Сучаві Василя Боєчка за організовану акцію «Українську книгу – українським дітям Румунії», під час якої було зібрано понад 400 книг.

«В рамках проведення акції керівники Сучавської повітової філії Союзу українців Румунії та представники Генконсульства відвідали румунські школи, де українська мова вивчається як рідна, в селах Щербівці, Калінешть-Єнаке та Калінешть-Купаренку з метою передачі української дитячої літератури шкільним бібліотекам. Зокрема, було передано як подарунки від України, 150 дитячих книг українською мовою, навчальні зошити. 11 травня Генконсульство забезпечило доставку до міста Сучава понад 300 книг для подальшої їх передачі школам Сучавського повіту, де українська мова вивчається як рідна», - йдеться у листі Василя Боєчка.
Як зазначається у листі, акція позитивно оцінена, передусім викладачами української мови та місцевою українською громадськістю. 
Також Генеральний консул висловив подяку першому заступнику голови облдержадміністрації Георгію Галицю, начальникам управлінь з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Ганні Мальоні та культури Іванові Петрусяку, іншим працівникам обласної адміністрації, які особисто активно долучилися до акції, а також керівникам обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка Антоніні Іваницькій та видавничого дому «Букрек» Дарині Туз-Максимець.

Презентація збірки «Україна – Румунія – Молдова: історичні, політичні та культурні аспекти взаємин у контексті сучасних європейських процесів»

21 березня 2012 р. у Блакитній залі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбулася інтернет-презентація нового (четвертого за ліком) випуску збірника наукових праць «Україна – Румунія – Молдова: історичні, політичні та культурні аспекти взаємин у контексті сучасних європейських процесів», виданого за підсумками однойменної міжнародної наукової конференції, що відбулася 22–23 вересня 2010 року.Ця книга побачила світ у видавничому домі «Букрек» за фінансової підтримки Канадського інституту Українських студій Університету Альберти (Канада) та Чернівецької обласної державної адміністрації.Презентація проводилася спільно кафедрою політології та державного управління Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Буковинським політологічним центром та Науково-дослідницьким інститутом європейської інтеграції та регіональних досліджень.
В ході презентації відбулося спілкування з науковцями з інших міст України та з-за кордону за допомогою Skype-зв’язку.

НА БУКОВИНІ ВИЗНАЧЕНО КРАЩІ КНИГИ 2011 РОКУ

На розгляд журі було представлено 22 видання, які побачили світ у видавництвах  області торік, у тому числі за сприяння крайової влади. В результаті відкритого голосування кращими книгами 2011 року визнано у номінаціях: «Книги для дітей» - Б.Мельничук «Люблю співати про Карпати»,  «Наукова, навчальна література» - Макар Ю. І., Слюсар О. Ф. «Словник українсько-польський, польсько-український», «Проза» - К.Малицька Твори» (упорядн

На Буковині побачив світ двомовний «Кобзар»

У передсвяткові дні, коли проводяться конкурси читців безсмертного Шевченкового слова та інші заходи до дня його народження, в стінах обласної державної адміністрації відбулася презентація українсько-румунського «Кобзаря». Ця дорога ошатна книга побачила світ у чернівецькому видавництві «Букрек» за ініціативи Генерального консульства України в Сучаві. Кошти на її видання виділили облдержадміністрація та обласна рада. Вітаючи з цією знаменною подією творчий колектив, який трудився над видавничим проектом, перший заступник керівника краю Георгій Галиць відзначив, що за останні роки це вже третя книга із видавничої буковинської Шевченкіани. Торік вийшло репринтне видання «На спомин 50-х роковин смерти Тараса Шевченка». Перед тим державним коштом був віддрукований том «Афоризми Тараса Шевченка». Нинішнє двомовне видання творів великого українського поета вперше прийшло до українських і румунських читачів.

Найбільший внесок до унікального видання зробив відомий румунський поет Іон Козмей, який понад 20 років працює над перекладами Шевченкових творів румунською мовою. У короткому слові до книги відомий український поет Іван Драч відзначив, що ці переклади визнані найбільш вдалими і засвідчили талант поета і перекладача. Завершує він своє слово «Для народів і поколінь» такими рядками: «…Геній нашого Кобзаря, його невмируща творчість, величне українське слово в перекладі Іона Козмея донесуть до дружнього румунського народу нашу доброзичливість, нашу гордість за свою націю і її славних синів, наше бажання жити у сім’ї вольній, новій європейських народів».

У прес-конференції, приуроченій виходу на Буковині Шевченкового «Кобзаря», взяв участь Іон Козмей. Він спілкувався з журналістами українською, але найперше попросив вибачення за свою неправильну мову. Розповідаючи про себе, сказав, що мав щастя народитися в Сучавському повіті в рідному селі батька румунського поета Міхая Емінеску. Його односельчани розмовляли на українському діалекті, там закінчив три класи української школи. Відтак родина переїхала до Сучави. Згодом на філологічному факультеті в Яссах, опанував румунську і латинську мови. Так склалося життя, що він – румун за національністю, в жилах якого тече українська кров, зараз викладає латинь в одній із гімназій у Сучаві й перекладає румунською твори геніального Тараса Шевченка. Додав, що є членом Спілки письменників Румунії, має в своєму творчому доробку 19 книжок, десять із них – поетичні збірки.

– Перший «Кобзар» Тараса Шевченка українською мовою вперше потрапив мені до рук у 1980 році від знайомого українського поета Миколи Корсюка, який живе в Бухаресті, – розповідав Іон Козмей. – Я міг його читати завдяки тому, що закінчив три класи сільської української школи. А через кілька днів вирішив, що мушу перекласти Шевченка мовою Міхая Емінеску. Рік за роком перекладав твори з «Кобзаря» з допомогою українсько-румунського словника. Найбільше часу забрав переклад поеми «Гайдамаки», але сподіваюся, що цю роботу виконав так, як треба. Мені приємно, що відомий сучасний поет Іван Драч дав високу оцінку моїм перекладам. У суботу, 10 березня, він приїде до Сучави, бо цього дня в Сіреті відбудеться презентація українсько-румунського «Кобзаря».