У Чернівцях з нагоди 201-ої річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка та 175-річчя з часу виходу у світ його першої поетичної збірки «Кобзар» (1840р.). видавництво "Букрек" спільно з управлінням суспільних комунікацій Чернівецької обласної державної адміністрації презентували  нові видання буковинської Шевченкіани.

-         Завдяки програмі «Українська книга» побачили світ «Кобзарі» Тараса Шевченка російською та казахською мовами, - розповіла директор видавництва «Букрек» Дарина Максимець. – Ці видання ознаменували собою перекладацьку школу пострадянського періоду. Шевченко нині є, як ніколи, актуальним не лише для українців.

Як підкреслює в передмові упорядник російського «Кобзаря» Віталій Крикуненко,  пауза в 70 років, що виникла в перекладах Великого Кобзаря, є неприпустимою.

-         Якби в нинішній Росії частіше  читали Шевченка, то може більше б зрозуміли про українську націю і не робили б навіть спроби її завоювати, - наголосив науковий консультант видання професор Анатолій Волков.

Ще були презентовані дві книги, видані нещодавно «Букреком»  «Тарас на букових п’єдесталах» (автор Ольга Меленчук), «Та не однаково мені…» (автор Віктор Косяченко).

5 березня 2015 року об 11.00 в приміщенні «Будинку книги» (м. Чернівці вул.О.Кобилянської, 37) видаництво "Букрек" спільно з управлінням суспільних комунікацій Чернівецької обласної державної адміністрації проводять презентацію нових видань буковинської Шевченкіани з нагоди 201-ої річниці від дня народження генія українського народ Тараса Григоровича Шевченка та 175-річчя з часу виходу у світ його першої поетичної збірки «Кобзар» (1840р.).
Презентуватимуться такі видання:
«Кобзар» Тараса Шевченка російською та казахською мовами (упорядники Кайриніса Жумашева та Віталій Крикуненко, науковий консультант Анатолій Волков), «Тарас на букових п’єдесталах» (автор Ольга Меленчук), «Та не однаково мені…» (автор Віктор Косяченко).

Запрошуємо всіх шанувальників творчості Великого Генія!

В контексті 73-ї річниці з дня смерті письменниці.

Особливим виявом популярності письменника є широке коло його шанувальників – читачів, мемуаристів, авторів історико-біографічних творів, дослідників-літературознавців і мовознавців. А також – музейних працівників, вчителів-словесників, викладачів вишів, бібліотекарів.

Предметом нового дослідження кобилянськознавця Ярослави Мельничук стало саме таке коло людей – поціновувачів письменниці, авторки “Царівни” та “Апостола черні”, “В неділю рано зілля копала…” і “Вовчихи”. Невипадково книга,  видана у найбільшому чернівецькому видавництві “Букрек” ( директор Туз-Максимець Дарина) має назву: 20 есеїв. Адже пошанована ще за життя, Ольга Юліанівна Кобилянська (1863-1942), своєю творчістю спонукала до нових, подальших розмислів, про – і перечитань і аналітичних студій своїх сучасників: і Степана Смаль-Стоцького і Василя Сімовича, Миколи Євшана і “людей чину” – Олеся Бабія, братів Микити і Миколи Шаповалів, Івана та Юрія Лип.

Серед есеїв, які тематично поділяються на дослідження про  великих предтеч і Тараса Шевченка і Юрія Федьковича; про славних шанувальників І пол. ХХ ст. О. Кобилянської та про дослідників ІІ пол. ХХ ст. – поч. ХХ ст.

Немає сумніву, що доцент кафедри української літератури ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ярослава Мельничук у ювілейний рік  200-ліття Тараса Шевченка та у 170-ту річницю  від дня народження Юрія Федьковича, не могла оминути питання впливів славних попередників на буковинку. Для Ольги Кобилянської  авторка “20 есеїв” робить висновок: “[…] вплив українських письменників на О. Кобилянську, особливо Т. Шевченка, був благотворним. А саме у плані вдосконалення мови, формуванню стилю, еволюції суспільно-громадських та естетичних поглядів письменниці”.

Колеги по перу, сучасники і друзі Кобилянської – Михайло Коцюбинський і Василь Стефаник також стали героями її мемуарів, які  є “змістовним документальним джерелом”, що відзначаються художньою самобутністю.

Вирізняється з-поміж інших есей про Леся Мартовича, адже Я. Мельничук обрала нестандартний підхід: крізь призму нової науки – соціоніки, яка поєднує психологію, соціологію та інформатику  і є добрим інструментом для літературознавців.

Кількісно більша частина книги про О. Кобилянську (12 есеїв) стосується постатей відомих кобилянськознавців: Олега Бабишкіна і Ничипора Томашука, Зенона Гузаря та Івана Денисюка, подружжя Федора та Ярослави Погребенників.

Не оминула дослідниця письменників Михайла Івасюка, Богдана Мельничука, музейників Ельпідефора Панчука, Олену Коваленко, Володимира Вознюка.

Цілком об’єктивно розставила крапки над “і”, з’ясувавши значення внеску кожного у науку про Ольгу Кобилянську, наголосила, що книга може мати продовження. Навіть авторка передмови до ошатно виданого біло-блакитного томика доцент Дрогобицького педуніверситету ім. Івана Франка Олеся Химин побажала, щоб “інтерес до постаті своєї славетної землячки завжди був для Ярослави Мельничук пріоритетним”.

Наталія Співак

(Чернівці)

У видавництві «Букрек» побачив світ збірник наукових праць  «Політологічні та соціологічні студії. Том ХІІ. Політичні виміри процесів європейської інтеграції».  До збірника, присвяченого 15-річчю кафедри політології та державного управління, увійшли статті дослідників, які розкривають політичні виміри процесів європейської інтеграції. Науковий редактор збірника  – Анатолій Миколайович Круглашов. Автори звертаються до аналізу методологічних проблем вивчення та викладання євро інтеграційних процесів, інституціональних та функціональних вимірів європейської політики, національних особливостей європейських інтеграційних процесів та місця України в євро інтеграційних процесах.

Видання розраховане на науковців, викладачів, державних службовців, аспірантів і студентів-політологів, державних управлінців, соціологів, міжнародників, істориків, усіх, хто цікавиться проблемами європейської інтеграції.

Видатний історик, етнограф, фольклорист, «чорнороб культури», правдивий подвижник – це все без перебільшення сказано про одну людину Миколу Антоновича  Зінчука. За 87 років свого життя Микола Антонович пішки обійшов сотні гірських сіл, побував у кожному регіоні України, зустрічався з тисячами людей, які розповідали йому казки. Ця титанічна праця вилилась у 40-томне видання «Українських народних казок», багато з яких вже побачили світ.

Життя Миколи Антоновича могло б стати основою для гостросюжетного фільму чи навіть серіалу. Але поки що ми маємо можливість дізнатись про нього тільки з його спогадів, які у 2014 році вийшли окремою книгою «Скарбниці пам’яті» у видавництві «Букрек». Книга-спомин, книга-сповідь, книга-пам’ять – кожен із цих жанрів підходить, щоб охарактеризувати це унікальне видання.

Нелегке дитинство, важкі часи голодомору, ув’язнення у концтаборах – усі ці події оживають на сторінках книги, змушуючи нас відчути те, що пережив автор.  Микола Зінчук розпочав писати спогади в 1997 році під час хвороби, яка на декілька місяців вибила його зі звичайного ритму життя. Як зазначає син Миколи Антоновича Олександр Зінчук, хвороба часто спонукає до роздумів про минуле, до переосмислення прожитого життя, тому саме він запропонував батькові зафіксувати на папері безцінні факти і події і цим відволікти себе від невеселих думок про здоров’я.

Книга містить цікаві описи обставин, пов’язаних із практикою колективізації українського села. Тогочасні драматичні події змальовані через призму дитячого сприйняття.  Голод, біль, несправедливість – все, що переживає маленька дитина оживає перед нашими очима. Сторінки книги, які присвячені тим подіям, є документом епохи.

Значне місце в книзі відведено спогадам про поневіряння в Німеччині, де тисячі молодих юнаків і дівчат зі Сходу в середині ХХ сторіччя було перетворено на рабів. Микола Зінчук був не простим споглядачем цих подій, він був їх учасником, який на собі відчув весь трагізм перебування в неволі за сотні  кілометрів  від рідної землі. Концентраційні табори Флосенбургу і Дахау, з облудливою фразою «Arbeit macht Frei» (Праця визволяє), ставали могилою для тисяч українців.

На превеликий жаль, книга залишилася незавершеною. Багато із задуманого не потрапило на сторінки. Смерть не дала цього зробити. Проте написане становить неабиякий інтерес – Микола Зінчук дозволив нам доторкнутися до своєї душі, відчути пережите.

Для широкого кола читачів.

Шевченкіана «Букреку» налічує добрий десяток книг, які вийшли до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка. Це Олександр Кониський «Подорож в рідні села Шевченка» (упорядник Оксана Івасюк), «Кобзар» українською та румунською мовами (переклад Іона Козьмея), «Цікаві оповідки з щоденника Шевченка», упорядковані Олександром Мельничуком, художній календар із малюнками Великого Кобзаря, «Тарас на букових п’ядесталах» Ольги Меленчук, «Та неоднаково мені...» - літературознавчі статті Віктора Косяченка, «Музична Шевченкіана» та інші. Наприкінці ювілейного року видавничий дім «Букрек» порадував ще двома виданнями, завдяки яким вдасться популяризувати творчість Тараса Шевченка за рубежем, це «Кобзарі»  в перекладах російською та казахською мовами.

У виданні «Кобзаря» російською мовою читачам вперше в ХХІ столітті пропонуються нові перекладацькі інтерпретації віршів та поем великого українського поета, які з’явилися на рубежі тисячоліть, ознаменувавши таким чином черговий етап пізнання безсмертного  поетичного спадку Т.Г.Шевченка російською перекладацькою школою пострадянського періоду. Упорядник «Кобзаря» Віталій Крикуненко, заступник директора «Бібліотеки української літератури» в Москві, зауважує, що поезія Шевченка дає кожному ключ до духовного осмислення української душі. Більше 70 років не було нових якісних перекладів «Кобзаря» російською мовою, тому вміщені у цьому виданні переклади допоможуть російськомовним читачам повніше, об’ємніше зрозуміти і сприйняти глибину поезії великого українського письменника, мотиви і невідворотність їх появи.

Шевченко Т. Кобзар : вірші та поеми в нових перекладах російською мовою / Т.Шевченко ; упорядкув. І передм. В.Г.Крикуненка. — Чернівці : Букрек, 2014. — 584с.

Свого роду унікальним є видання «Кобзаря» Тараса Григоровича Шевченка, яке вміщує найвизначніші поезії видатного сина українського народу в перекладі кращих поетів Казахстану. Адже саме цей степовий край  на тривалий час заслання став Великому Тарасу домівкою. Надзвичайно прикрашають книгу, яка вже має широкий позитивний резонанс, численні репродукції художніх творів Т.Г.Шевченка, здебільшого, саме казахського періоду його творчості.

Упорядник видання Кайриніса Жумашева вважає, що ці переклади – це великий крок в українсько-казахських культурних відносинах та велике досягнення казахської культури загалом. Фундаментальна праця перекладачів дала змогу максимально точно не просто відтворити твори українського поета, а передати його почуття, думки і дух українського народу.

Шевченко Т.Г. Кобзар : казахською мовою / Т.Г. Шевченко ; редактор-упорядник К.  Жумашева. — Чернівці : Букрек, 2014. — 280 с.

Видавничий дім "Букрек" з Чернівців уже більше десяти років співпрацює з румунським видавництвом Сучави "Лідана". Не так давно завдяки спільним зусиллям побачив світ посібник з української мови третього року навчання для дітей в україномовних селах Румунії. Створили його авторка з України Серафима Криган і її колеги з Румунії Лучія Мігок та Анка Штюбяну. Фінансову допомогу на видання і друк тиражу надав Союз українцв Румунії, який очолює Степан Бочута.
- Ми надзвичайно вдячні Союзу українців Румунії за турботу про освітні потреби нового покоління. Краще пізнати рідну мову і культуру допоможе не лише виданий посібник, а й буквар, видання якого спільно з нашими партнерами плануємо на цей рік, - розповідає директор "Букреку" Дарина Максимець.

У 2014 році побачив світ буквар з мови іврит (підручник для 2 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою). Його видання стало можливе завдяки тісній співпраці видавництва «Букрек» та Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук в рамках спільного проекту Міністерства освіти і науки України та Ради Європи.

Підручник для 2 класу рекомендовано Міністерством освіти і науки України, розроблено відповідно до нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти та до програми з мови іврит для початкових класів шкіл з українською мовою навчання, затвердженою МОН України й є логічним продовженням усного курсу (1 клас), виданого видавництвом «Педагогічна думка» у 2012 році.

Автор підручника – Бакуліна Н. В., кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник відділу навчання мов національних меншин та зарубіжної літератури Інституту педагогіки НАПН України.

Видавництво «Букрек» висловлює щиру подяку Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук, Міністерству освіти і науки України та Раді Європі, за підтримки яких вдалося здійснити видання підручника.

Уперше в Україні за підтримки Ради Європи також вийшли книги  «Гагаузька мова. Буквар» (автори Кулаксиз О.С, Арнаут Ф.І., Бучацька Т.Г., Дімова В.М., Щербан М.В.), «Болгарська мова. Буквар» (Терзі В.М.), «Скарбничка. Книга для читання» для шкіл з навчанням румунською, молдовською, угорською, польською мовами навчання (автор Криган С.Г.). Ми вдячні авторам та всім, хто доклав чималих зусиль до видання цих книг. Сподіваємося на подальшу співпрацю на шляху до розбудови полікультурної України.