ПОЕЗІЯ ЯК СПРОТИВ
Творчість Віталія Колодія в координатах сьогочасних буднів
Віталій Колодій. У світлотінях летючої миті : афоризми і максими буднів. – Чернівці: Букрек, 2014. – 140 с.
Ця книжка вийшла друком торік, хоч, як кожна подібна робота письменника, починалась задовго до свого безпосереднього оприлюднення. Був у В. Колодія ще у 80-х цикл під тією ж назвою, сповнений більше камерних тонів і з чіткою вказівкою на «неодногранну суть життя і слова». Були короткі, але місткі за змістом жанрові форми. Була громадянська та філософічна складова поезії, оприсутнена фактично в кожному з виходів цього автора до читача.
Та у цій книжці В. Колодій дещо інший, і ця інакшість далеко не камерного штибу, а прямішого, безкомпроміснішого резонування на гострі дисонанси теперішньої реальності. Маємо «тугу дисонансів», як означила свій подібний настрій Ліна Костенко, вражена тим, як «цунамі брехні» накрило Вкраїну. В. Колодій, шукаючи гармонію в тій нерозлучній з кожним справжнім поетом тузі, назвою акцентує ніби і мʼякше – на світлотінях, хоча в самих віршах хвиля осуду не менш безпощадна, як у циклі віршованих сатиричних мініатюр щойно згадуваної авторки «Коротко, як діагноз». Осуд В. Колодія торкається фактично всіх вартих того сфер української дійсності. Ставиться під сумнів сутність висот державного дому, якщо там правлять бал розкоші; поняття «політик» і «людина» розмежовуються як здебільш діаметрально протилежні; страждається через відсутність свого українського Вашингтона; висловлюється гірке побоювання, що «нас ізнов згуртує / Міцна нового рабства сіть».
Важливо, що поет, діагностуючи загальнодержавний, загальнонародний, навіть уселюдський організм, не звинувачує в наших бідах лише московських зверхників, бо дає передовсім морально-етичну оцінку багатьом вадам внутрішнього порядку. Небезпечне оживає навіть у специфічно забарвленій лексиці, на перший погляд, далеко непоетичній («людовиська», «ревище», «базіки», «нікчеми», «пройдисвіти», «пустограї», «петелька», «хитрощі», «бронежилети» – неодмінний «аксесуар» багатьох українських парламентарів, «русоідіоти», «шизопатріоти» і т. под.). Гостроту інвективного тону разом з тим підсилюють сакральні формули («благословен і щастен Божий мир», «пророк», «вражда», «сотворити»), яких – «многість». Тропіка теж специфічна і, сказати б, несподівано-промовиста: «вітер-патріот», «влади каламуть», «солодка кров народна», «ешафот як пʼєдестал», «дощі полинні», котрі йдуть і йдуть «полинною Україною». А та на калинових мостах прощається з собою, «розводячи нам руки на хрести».
Чітке розуміння коренів зла, однак, схоже, не дає поетові змоги означувати їх як «від себе», він прагне долучити до осмислення та означування і свого співрозмовника. Чи не тому у збірці чимало питально-риторичних інтонацій, застосування загальніших «ми», «ви» замість особистіснішого «я», алюзій на Шекспіра, Шевченка, Франка, Достоєвського, Довженка, Стуса, світову філософську класику. Разом з тим декларовані думки, зумовлені жанровою природою афоризми й максими (а враження підсилюють промовисті ілюстрації – художні роботи Олени Бржосніовської та Андрія Антонюка) йдуть суто від поета, його власного життєвого досвіду і переконань, звісно, акумулюючи досвід багатьох. Іноді й натяку, рядка, відкритого запитання виявляється досить для того, щоб вони «вистрелили»: «О просвітителі, усім часам угодні…»; «А що у кожнім? Править що думками?»; «Зажерливості власній зробить спин / Хіба що на мільйон один»; від людини «Нічого в світі не бува добріш, / Нічого в світі не бува жорстокіш»; «Так близько між собою не були ще / І праведне, і всі блудливі грища»; «Якщо приходить мода на святе, / То меншає святого».
Поміж цими сміливими і правомірними судженнями під кінець книжки виринає, як теплий зелений паросток на лоні асфальту, мотив часу, його невблаганної плинності, як і обмеженості людського життя – однієї летючої миті: «Та виплива крізь передгроззя зблиски / Усміхнена дитиною колиска, / Немов Господній знак»; «Стоїть у церкві з бабцею онука. / І поміж ними – / Тільки мить». Мені здається, В. Колодій невипадково – задля змʼякшення тієї ж «туги дисонансів» і задля утвердження гармонії – цими несподіваними душевними сплесками завершує психологічно складну розмову з читачем, хоч це також апеляція, але вже в іншій манері.
Сумно, що апеляція відомого українського Поета і Громадянина до тих, кому вона передусім адресована, смію думати, не буде ними почута з однієї простої причини: вони книжок не читають, отож не відають, що такі морально-етичні попередження у світовій літературній практиці зʼявляються в часи буремні та переломні. Афоризми й максими В. Колодія – діти саме такого часу і їхня місія та ж. І якщо цей автор стверджує «Прощається з Вкраїною Вкраїна», використовуючи недоконаний вид ключового дієслова, значить, він, автор, іще сподівається на зворотнє, дарма що в цьому сподіванні більше «contra spem spero». Передостанній вірш «Ми – є. З правіку ми. І – на віки», може, найбільше допомагає читачеві сприйняти авторську позицію не в одному трагедійному ключі. Художнє документування таких складних явищ виразного духовно-творчого протесту є чи не першим покликанням сьогочасної української поезії.
Лідія Ковалець,
доктор філологічних наук, доцент кафедри української літератури
Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
СУПЕРГЕРОЇ І СУПЕРДІТИ: презентація коміксів "Українські супергерої" у Чернівцях
3 червня «Видавничий дім «Букрек» та Леся Воронюк офіційно презентували в Чернівцях перший випуск коміксів "Українські супергерої". Дуже хочеться, аби сучасні українські діти та підлітки мали українських героїв для наслідування. Пригода кожного випуску перегукується із нинішніми подіями. Прототипами героїв стали мужні воїни, які обороняють Україну на Сході. Леся Воронюк, автор ідеї коміксій "Українські супергерої", пояснює: «Кіборг – це прототип наших воїнів, які зараз воюють, наділений силою. Кріп – це травник з Карпат, який вміє долати ворога не тільки силою, а й хитрістю та вміє варити зілля – правди спогадів, віри, любові».
Четвірка українських супергероїв протистоїть у коміксах двоголовим орлам-людожерам та колорадам. У першому випуску патріотичні воїни рятують жайворонка, завдяки якому над Україною має зійти сонце.
Ми раді, що ця робота вже знайшла багато шанувальників. Першим рецензентом коміксів став 10-річний Андрій Гречанюк: «Мені дуже сподобався цей комікс, і персонажі у ньому кльові. Наприклад, Кобзар чи Кіборг. Кобзар подобається мені тим, що він, не зважаючи на те, що сліпий, завжди перемагає». Але все ж хлопчик констатує, що найголовнішим супергероєм для нього тато, який зараз воює на сході України: «Він для мене найголовніший герой, він там практично вже рік, а герой для мене тому, що його туди не призвали, а він пішов добровольцем. І мій хрещений теж пішов туди добровольцем»
Плануємо видати щонайменше десять історій про пригоди українських супергероїв, а також перекласти їх англійською мовою, щоб про патріотичних воїнів дізнались діти з інших країн.
Читаймо і смакуймо разом з «Неймовірною смакотою…» Олексія Кононенка
В Чернівецькій обласній бібліотеці для дітей склалася гарна традиція – презентувати та популяризувати нові дитячі книги українських письменників. Вже відбулися прем'єри дитячих книг та заочне знайомство малих буковинчиків з такими авторами: сумською письменницею Анною Коршуновою та письменником з Рівного – Миколою Кривим.
Продовжилось знайомство читачів Буковини – прем’єрою книги Олексія Кононенка "Неймовірна смакота від розумного кота", яка вийшла друком у 2014 році в м. Чернівці у видавничому домі "Букрек"(генеральний директор – Максимець Дарина Степанівна).
На презентацію завітали діти з пришкільного табору "Школяр" гімназії № 2 (керівники: Панченко Н. Ю., Моздір О. М., Нагнійчук Т. О., Мафтейчук М. С., Довбуш А. Л.). Учні 3-Б класу гімназії під чуйним керівництвом класовода А. Л. Довбуш підготували для глядачів поетичний сюрприз: розіграли вірші. Головним декламатором був герой книги О. Кононенка – кіт Муркіт.
Олексій Анатолійович Кононенко – український поет, письменник, журналіст, автор відомих українських пісень, сценарист і режисер культурно-мистецьких заходів, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Івана Огієнка та літературної премії імені Євгена Маланюка, член Національної спілки письменниківУкраїни,директор департаменту видавничої справи і преси Держкомтелерадіо України.Народився автор 23 серпня 1957 року в селі Роздолля Компаніївського району, Кіровоградської області.
Він є автором понад 40 книг, 200 пісень, 300 публікацій у пресі. Найвідоміші книги: «Абетка» (1990–1998), «Лічилка» (1997), «Слухай подих давнини» (1997), «Духи природи. Хатні та дворові» (1997), «Духи природи. Лісові та польові» (1997), «Духи природи. Водяні та болотяні» (1998), «Абетка юного болільника» (1998), «Ритуали, обряди, звичаї» (1998),«Барабашка і всі інші» та ін.
Візиткою пана Олексія, з його слів, є пісня «Доня, моя донечка», яку співає Микола Свидюк. Хоча є чимало пісень, які люди знають: «Чорна кава» у виконанні Олега Павлишина, «Отаман Карпат» у виконанні Івана Поповичата інші.
Читачі дитячої бібліотеки здійснили мультимедійну подорож "Сторінками книги "Неймовірна смакота від розумного кота" О. Кононенка". На екрані проектувалися яскраві та чудові ілюстрації до книги, створені братом Олексія Анатолійовича - Віктором Кононенком.
Віктор Анатолійович Кононенко – художник-графік, член Національної спілки художників України. Мав багато виставок, зокрема в США, Угорщині, Болгарії. Активно працює як книжковий ілюстратор: має понад півсотні оформлених книжок різних авторів. У Віктора і Олексія Кононенків вийшла спільна поетична збірка.
В книзі «Неймовірна смакота від розумного кота» письменник розповідає хлопчикам і дівчаткам про вергуни, балабушки, калиту та інші смачні страви, які готували наші предки. Заввідділом обслуговування дошкільників та учнів 1-4 класів Маринчук Віра Іллівна розіграла дійство "Калита" і провела конкурс "Найкращий вареник". Діти із задоволенням ліпили вареники з тіста, всі конкурсанти отримали солодкий приз – пончики.Пан Олексій майже до кожної страви склав прислів'я, приказки та написав вірші. До книги входять обрядові та буденні страви, добрі поради та кулінарний словничок, які стануть у нагоді майбутнім господиням.
Буковинчиків та гостей на презентації частували стравами з книги.
Гортаючи сторінки «Неймовірної смакоти…» та помандрувавши віртуально незвичайною книгою братів Кононенків, буковинські читай лики ознайомилися з українськими стародавніми звичаями, побачили гарні малюнки, прочитали чудові вірші, ознайомилися з рецептами страв, які готували їх ровесники. Книга Кононенків знайшла своїх фанів і в буковинському краї, і надзвичайно припала до душі і малечі, і батькам.
Читайте, готуйте і смакуйте разом з «Неймовірною смакотою від розумного кота»!
Тетяна Дудчак, головний бібліотекар
Чернівецької обласної бібліотеки для дітей
Українські Супергерої вирушають на переше завдання!
Стартувала серія коміксів "Українські Супергерої".
Сьогодні ми вирушаємо на своє перше завдання - "Врятувати жайворонка"... Вперед з нами назустріч неймовірним пригодам! (Серія патріотичних коміксів створена задля того, аби в українських дітей та підлітків були свої герої для наслідування, а не тільки Супермен, Жінка-кішка і т.д). Кожна з історій коміксу перегукується із подіями, які відбуваються в Україні. Шукайте комікси незабаром на полицях книжкових магазинів або просто зараз у видавництві "Букрек".
Сторінки з книги її життя
Незнані дороги на безмежній ниві
все моє життя ведуть до волі, свободи, в Україну
Любов Василів-Базюк
«Життя прожити – не поле перейти», – говорить народна мудрість. «Так!» – ствердила своєю книгою спогадів «Дороги життя», яка вже побачила світ у видавництві «Букрек», Любов Василів-Базюк. Окремі сторінки автобіографії розкриває авторка в своїй новій праці. На прохання дітей та онуків, написала Любов Йосипівна книгу про своє життя, про те, що вплинуло на її характер та як формувалися її релігійні та політичні погляди. Дитинство на Волині, Друга світова війна, вимушений виїзд за кордон, пошуки місця проживання на чужій землі – все це описує на сторінках історичного роману Любов Базюк. Проте всі випробування роблять авторку сильнішою. За жодних обставин вона не втрачає віри в те, що колись повернеться на рідну землю – в нову Україну: самостійну, сильну. Пишучи, не вдавалась до подробиць, а описувала важливі політичні події та соціальні проблеми еміграційного життя українців. Ці спогади можуть слугувати як соціологічні студії про життя політичних емігрантів 1950-х років.
Василів-Базюк Л.Й. Дороги життя: історичний роман / Л.Й. Василів-Базюк. – Чернівці: Букрек, 2015. – 832 с.
Поетична хроніка Тамари Севернюк
Нещодавно у «Видавничому домі «Букрек» світ побачила нова поетична книга Тамари Артемівни Севернюк «Коли задихається серце». Ім’я Тамари Севернюк давно знане в Україні та за її межами. Творчість цієї поетеси завжди була звернена до широкого кола читачів і знаходила нероблене сприйняття і пошанування. Сподіваємося, що її тридцята, ювілейна книга «Коли задихається серце», яка народжувалася в час, коли трагічна тріщина розколола мирне, будівниче життя України і гостро пройшла через серце поета, не стане винятком.
Це своєрідна поетична хроніка життя з його трагедіями і незборимістю, довірлива розмова про найдорожчі людські цінності: пам’ять, доброту, любов, честь, віру і довіру, правду, праведність і справедливість, і про збереження найсвятішого Дару Господнього – людського життя, життя природи і миру в усьому світі.
Слово – духовна скарбниця кожного народу.
Доторкніться до неї у цій книзі.
Відкрийте там для себе свої скарби
Севернюк Т.А. Коли задихається серце. Поетична хроніка / Т.А. Севернюк. – Чернівці : Видавничий дім «Букрек», 2015. – 248. : іл.
НА ХІ МІЖНАРОДНІЙ КИЇВСЬКІЙ КНИЖКОВІЙ ВИСТАВЦІ: «Кота» правили, а «Хунту» дарували
Видавництво "Букрек" запрошує на XI Київську міжнародну книжкову виставку
Дорогі друзі, запрошуємо Вас відвідати заходи, які видавництво «Букрек» проводить в рамках XI Київської міжнародної книжкової виставки.
Наша програма:
22 травня 15.00 – Автограф-сесія автора книги «Неймовірна смакота від розумного кота» Олексія Кононенка
22 травня 17.00 – Презентація підручника «Давньогрецька мова»
23 травня 12.00 — Презентація букварів гагаузькою, болгарською та мовою іврит, виданих спільно з Міністерством освіти України та Радою Європи.
23 травня 15.00 – Автограф-сесія авторки книги «Прозорі жінки» Людмили Таран
23 травня 17.00 – Презентація нового тому «Казки Бойківщини» із 40-томника «Українські народні казки» зібраного Миколою Зінчуком
Тамара Севернюк «Коли задихається серце»
Коли в людини болить голова вона приймає ліки, шукає тихе та спокійне місце для відпочинку, а якщо це душевний біль, то кожен по-своєму знаходить для себе прихисток, одні – співають, інші – малюють, а другі у знемозі і відчаї тихо плачуть чи навпаки намагаються в той момент підтримати тих кому ще гірше, бо разом легше здолати всі труднощі, шукати вихід, рятуватися.
Тож коли задихається серце? Саме з таким водночас риторичним запитання відома українська поетеса Тамара Севернюк йде до читача зі своєю ювілейною тридцятою поетичною книгою, яка так і називається «Коли задихається серце».
Нестриманий, емоційний характер поетеси з перших рядків цього видання проявляється у щирих, світлих та тривожних поезіях. А тривожні вони, тому що не змогла мовчати, коли рідне в біді, і ніколи істинний борець за правду так не вчинить, бо душа за істинних болить, – говорить кожен вірш-сповідання
У 250 сторінковій книзі автор немовби «вивертає» свою душу, оголює свій біль і тривогу за нинішній стан рідної країни. Коли точиться кров, здебільшого помирають невинні, коли беззахисні простягають руки до висот, щоб Всевишній почув їхні молитви, а інші вже давно на цій землі возвеличили себе лжебогами, то, можливо щире і гаряче слово поезії здатне розвіяти чорні хмари війни, повернувши рідній Україні бузкову весну, чаруючу тишу оксамитових ночей та п’янкий аромат миру і щастя. Трепетно і вдячно гортати, завмираючи над високим, правдивим Словом цієї книги і сподіватися, що серце задихається не лише від лиха, але й від щастя жити на святій українській землі.
Текст Христини Тимофійчук
Фото Богдани Шеремети