sl1 sl2 sl3

Поетична хроніка Тамари Севернюк

Нещодавно у «Видавничому домі «Букрек» світ побачила нова поетична книга Тамари Артемівни Севернюк «Коли задихається серце». Ім’я Тамари Севернюк давно знане в Україні та за її межами. Творчість цієї поетеси завжди була звернена до широкого кола читачів і знаходила нероблене сприйняття і пошанування. Сподіваємося, що її тридцята, ювілейна книга «Коли задихається серце», яка народжувалася в час, коли трагічна тріщина розколола мирне, будівниче життя України і гостро пройшла через серце поета, не стане винятком.
Це своєрідна поетична хроніка життя з його трагедіями і незборимістю, довірлива розмова про найдорожчі людські цінності: пам’ять, доброту, любов, честь, віру і довіру, правду, праведність і справедливість, і про збереження найсвятішого Дару Господнього – людського життя, життя природи і миру в усьому світі.
Слово – духовна скарбниця кожного народу.
Доторкніться до неї у цій книзі.
Відкрийте там для себе свої скарби

Севернюк Т.А. Коли задихається серце. Поетична хроніка / Т.А. Севернюк. – Чернівці : Видавничий дім «Букрек», 2015. – 248. : іл.

НА ХІ МІЖНАРОДНІЙ КИЇВСЬКІЙ КНИЖКОВІЙ ВИСТАВЦІ: «Кота» правили, а «Хунту» дарували

 

НА ХІ МІЖНАРОДНІЙ КИЇВСЬКІЙ КНИЖКОВІЙ ВИСТАВЦІ видавництво «Букрек» представляло новинки свої та інших видавництв краю. Стенд «Книги Буковини» приваблював не лише звичайних книголюбів, а й   ВІП-персон.
В день відкриття виставки була представлена книга «Місце мерця» бельгійського автора Жана-Люка Утерса у перекладі з французької Івана Рябчія.
На презентації книги братів Кононенків «Неймовірна смакота від розумного кота» директору видавництва «Букрек» Дарині Максимець вдалося познайомитися з одним із авторів рецептів, які зазначені у виданні, Федором Демченком. ... Семикласник ніяк не погоджувався з тим, що у його фразі «Соус спагетний – зовсім не вредний» , треба було б вжити слово «шкідливий».
– Тоді не було б рими, – протестував хлопчик.
У вихідні з читачами зустрілася відома українська письменниця Людмила Таран. Відбулася її автограф-сесія. Книга цієї авторки «Прозорі жінки» нині активно обговорюється на творчих зустрічах та в соціальних мережах.
Неоднозначне сприйняття – від нищівної критики – до всебічного «одобрямсу» – викликала  книга-провокація Дмитра Савченка «Київ Хунта Сіті». Саме в ці дні з нею знайомляться незвичайні читачі – учасники АТО. Автор і видавець відважилися подарувати  примірник відомому телеведучому Андрію Куликову.
В рамках роботи виставки відбулося нагородження дипломами кращих видань. «Букрек» зайняв перше місце у номінації «Краща серія» за 40-томник «Українських народних казок». На цей час ще невиданими залишаються три книги. Одна з них, яка об’єднає казки Київщини, побачить світ за програмою «Українська книга», а для томів казок із Вінничини ще розшукуються спонсори.
А поки що спонсором став сам «Букрек». В рамках акції для дітей «Книжкова веселка» творчого об’єднання «Всі мрії», видавництво подарувало «Українські народні казки» для поповнення фондів  дитячої бібліотеки в містечку Дружківка Донецької області.
– Вручаючи цей подарунок,  хочу побажати дітям Донеччини читати казки рідної України під мирним небом, щоб жахи і монстри війни назавжди покинули їх край, – сказала директор «Букреку» Дарина Максимець.
Ольга Бризицька

 


 

 


БЕЛЬГІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ЗУСТРІЧ У МУНІЦИПАЛЬНІЙ БІБЛІОТЕЦІ

Протягом двох днів, 24 і 25 квітня, у Чернівцях з візитом були представники Бельгії. Це заступник Голови місії Посольства Бельгії в Україні Жан де Ланнуа та письменник Жан-Люк Утерс, два романи якого нещодавно вийшли у чернівецькому видавництві «Букрек» у перекладі Івана Рябчія. У суботу в Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського відбулася творча зустріч з Жаном-Люком Утерсом, під час якої презентували книгу «Місце мерця» (Утерс Жан-Люк. Місце мерця. Фах : романи / Ж.-Л. Утерс ; пер. З фр. І. Рябчія. – Чернівці : Букрек, 2015. – 400 с. ISBN 978-966-399-653-0). На зустрічі, крім автора, були присутні також пан де Ланнуа, перекладач, журналіст, літературний критик Іван Рябчій, директор «Букреку» Дарина Туз-Максимець, редактор Роман Вацеба.


Жан-Люк Утерс – франкомовний бельгійський письменник, лауреат найпрестижнішої бельгійської літературної премії імені Віктора Росселя, з 2013 року входить до Бельгійської Королівської академії французької мови та літератури. Більше 20 років Жан-Люк Утерс очолював «Департамент Книги та Літератури», який займається промоцією франкомовної бельгійської літератури. І як чиновник, і як письменник пан Утерс присвятив себе справі популяризації рідної літератури.
Як письменник Жан-Люк Утерс заявив про себе у 1987 році, коли в одному із найпрестижніших видавництв Франції «Ґаллімар» («Gallimard»), яке відоме своєю співпрацею з такими письменниками, як Сартр, Камю, Мішо, побачив світ його роман «Порядок денний». За ним у 1993 році палестинський режисер Мішель Кляйфі зняв фільм. Усі наступні твори письменника також виходили у французьких видавництвах. Причину того, чому бельгійський письменник друкується у Франції, пояснив Іван Рябчій: «У Бельгії 5 млн. франкофонів, у Франції – приблизно 65–68 млн. населення, плюс ще є франкомовна Канада, Північна Африка та інші країни. То, звичайно, кожен письменник, кожен видавець хоче мати якнайширший охват читацької аудиторії, тому абсолютно природно, що хочуть видаватися не тільки у Бельгії, а й у Парижі. До того ж Париж є сакральним центром франкомовної культури, серцем. Як казав Жан-Люк, всі французькі видавці, майже всі (80%) знаходяться у 6-му окрузі Парижа. Якщо ти хочеш всім рукописи рознести, то їдеш на одну і ту саму станцію метро і потім пішки дуже швидко розносиш рукописи. Це показує, наскільки це місце насичене літературою і взагалі культурою. Тому абсолютно природно, що видаються там».

В українському перекладі твори Жана-Люка Утерса з'явилися вперше. Коли Івана Рябчія попросили вибрати для перекладу суто бельгійського автора, то він одразу зупинив свій вибір на Утерсі, з яким знайомий від 2009 року. Спочатку перекладач планував перекласти перший роман, «Порядок денний», але з видавництвом «Ґаллімар» досить складно працювати, важко отримати авторське право, потрібні великі гроші, довго тривають перемовини. Тому взяли два інші романи, які вийшли у видавництві «Ля Діфферонс» («La Différence»). Як пояснив Іван Рябчій, «Місце мерця» (1995) він вибрав, оскільки цей роман належить до його улюблених, він йому дуже близький інтуїтивно. А «Фах» (1992)обрав через те, що саме за цей роман Жан-Люк Утерс отримав премію імені Віктора Росселя.
Ці тексти зовсім різні, але вони органічно поєдналися у книзі, ніби показуючи дві сторони одного факту. Одне і те саме явище з різних кутів.
Роман «Місце мерця», за словами самого автора, мав для нього важливе терапевтичне значення, оскільки був можливістю осмислити стосунки з батьком, хоч трохи зменшити біль втрати і можливістю ще раз побути з рідною людиною – хай і у смисловому світі. В основі твору – остання спільна подорож батька і сина Бельгією, Францією і Швейцарією. Люсьєн Утерс, батько письменника, у результаті раптової хвороби втратив можливість говорити. Для цього чоловіка це стало подвійною трагедією, оскільки він був високопоставленим чиновником, а отже – мовцем, для якого було важливим промовляти до людей, доносити до них свої ідеї, думки саме словесно. Крім всього, основна проблема, якою він займався, – це проблема мови. Син за кермом, але він не знає, куди вони їдуть – усім керує батько, вказуючи напрямок на мапі. Батько сидить на так званому місці мерця – передньому пасажирському сидінні. Звідси назва твору. Та, звісно, вона має ще й досить прозоре символічне навантаження: кожен рано чи пізно опиниться на цьому місці. Подорож «нанизує» на себе зустрічі, розмови, думки, епізоди життєвих історій. Автор у простій і вишуканій формі, дуже проникливо і філологічно знайомить з історією Бельгії, її суспільно-політичним устроєм, культурою (літературою, філософією, музикою, кіно), суспільно-культурними проблемами, з географією, людьми, їхнім способом життя і мислення, з бельгійськими реаліями. І, звичайно, ще один важливий персонаж роману, який присутній всюди і завжди, – мова (вербальна і невербальна). Звертання до мови, ставлення до взаємозв’язку автор-текст-реципієнт свідчать про вплив на світогляд Утерса Ролана Барта. Власне, письменник підтвердив під час розмови, що свого часу французький мислитель, теоретик семіотики, критик дуже його вразив.
У романі «Фах» автор досліджує, як впливає професія на людину та її тіло, на психіку, світовідчуття. Власне, тут показано фах людини як чинник народження, утворення виключно суспільних видів. Головний герой Карл нагадує землеміра із «Замку» Франца Кафки. І навіть фах його наближений – гірничний інженер. А світ, описаний у цьому романі, ніби виріс на місці Замку.
У «Місці мерця» Жан-Люк Утерс розповідає не тільки про батька, а й про всю свою родину. І попри те, що у тексті великий відсоток художнього домислу і вимислу (зокрема, вигадана сама подорож), портретні, особистісні характеристики персонажів, окремі родинні історії відповідають реальності. За словами пана Утерса, цілком правдива навіть історія про сестер-близнючок (його маму та її сестру), які ні за яких умов не хотіли розлучатися. Одночасно одружилися, наполягли, аби побудувати спільний будинок із двох половин, паралельно вагітніли і народжували дітей і говорили одна з одною якоюсь лише їм зрозумілою мовою.
Романи Жана-Люка Утерса показують людину, закинуту у життя, і те, як вона це життя пробуває, паралельно намагаючись відчути себе у світі, наодинці із собою, поряд з іншими людьми. Тут звучить багато запитань, які у тій чи іншій формі чи зв’язку кожен рано чи пізно собі ставить. Тексти Утерса є виразно бельгійськими та, водночас, універсальними, що робить їх цікавими не лише бельгійцям та франкофонам. На питання про відмінність сприйняття його романів у Бельгії та Франції письменник відповів: «Мої романи звертаються до всіх, і я не намагаюся робити якісь локальні тексти – вони більш універсальні. Але оскільки я все ж таки мешкаю у Брюсселі, то, звичайно, це бельгійські брюссельські романи».
Про те, що творчість Жана-Люка Утерса має читацький попит у різних країнах, свідчать численні переклади його текстів іноземними мовами. На сьогодні їх читають угорською, латиською, італійською, один роман – російською, нідерландською (що логічно, оскільки вона друга офіційна мова Бельгії), але найбільше перекладів румунською. Письменник часто бував у Клуші, Яссах, тому дуже добре знайомий з нашими сусідами.
Переклад – справа не проста. Важливо у цьому процесі точно передати смисл і стиль першоджерела і, водночас, зробити їх максимально зрозумілими іншомовним читачам, застосувати звичні для них знаки, символи. Як мова відображає ментальні особливості своїх носіїв ілюструє розказаний паном Утерсом випадок, пов’язаний з перекладом угорською роману «Місце мерця». Виявляється, що в угорців ця ідіома звучить як «місце тещі». Ось такий цікавий ментальний штрих. Як підсумував пан Утерс, «це показує нам, що мова не може бути нейтральною».
Жан-Люк Утерс також поділився своїми думками, дотичними до психології творчості, специфіки авторської манери. Зокрема йшлося про відмінність кута зору під час писання від першої особи і від третьої. «Коли ви пишете від першої особи, то обов’язково маєте бути присутнім у кожній сцені. «Фах» написано від третьої особи, що означає, що оповідач може бути у різних місцях і розповідати про різні ситуації. Половина моїх романів написані від першої особи, половина – від третьої. Але якщо ви починаєте писати від першої особи, то ви зобов’язуєтеся до певного світобачення, до певного сприйняття читачем».

Хочеться відзначити, що Жан-Люк Утерс – не лише самобутній письменник, а й цікавий співрозмовник, у чому можна було переконатися під час презентації, яка пройшла у формі цікавого. інтелектуального діалогу. Дуже приємне враження справила аудиторія (очевидно, що на гостей також). Серед присутніх більшість чудово володіли французькою мовою і могли вільно поспілкуватися і з письменником, і з паном аташе. Ішлося і про можливість придбання книг Жана-Люка Утерса мовою оригіналу, і про те, наскільки відома українська література у Бельгії. Спілкувалися про болісну для українського літератора, української книги проблему відсутності державної підтримки і можливість обміну досвідом бельгійських чиновників з нашими, адже у Бельгії на державному рівні література, книга мають велику підтримку, літератори мотивовані численними програмами сприяння. Це важлива державотворча, державозбережна політика. Стосовно перспектив бельгійсько-українських культурних взаємин, пан де Ланнуа сказав, що ми залежимо одне від одного, і якщо з’являються якісь цікаві проекти з боку України, спрямовані на пізнання бельгійської літератури, культури, то бельгійська сторона завжди готова їх підтримати. Зараз, приміром, готується переклад твору бельгійського письменника Марселя Тірі. Він брав участь у Першій світовій війні, був у складі бронемобільних військ, які перебували у Києві. У своєму романі Марсель Тірі описує Київ, тогочасні події. Це дуже цікавий погляд європейця на російсько-український конфлікт. Книга мала б вийти до цьогорічного Форуму видавців.
Дуже сподіваємося, що досвід такого спілкування допоможе представникам української влади правильно розставити пріоритети і посприяє налагодженню повноцінного культурного обміну.
Текст Інги Кейван

Видавництво "Букрек" запрошує на XI Київську міжнародну книжкову виставку

Дорогі друзі, запрошуємо Вас відвідати заходи, які видавництво «Букрек» проводить в рамках XI Київської міжнародної книжкової виставки.
Наша програма:
22 травня 15.00 – Автограф-сесія автора книги «Неймовірна смакота від розумного кота» Олексія Кононенка
22 травня 17.00 – Презентація підручника «Давньогрецька мова»
23 травня 12.00 — Презентація букварів гагаузькою, болгарською та мовою іврит, виданих спільно з Міністерством освіти України та Радою Європи.
23 травня 15.00 – Автограф-сесія авторки книги «Прозорі жінки» Людмили Таран
23 травня 17.00 – Презентація нового тому «Казки Бойківщини» із 40-томника «Українські народні казки» зібраного Миколою Зінчуком

Презентація романів "Фах" та "Місце мерця" Жана-Люка Утерса

25 квітня 0 16.00 у Муніципальній бібліотеці імені А.Добрянського (Українська, 22) відбудеться творча зустріч та презентація нових романів бельгійського автора Жана-Люка Утерса. Запрошуємо всіх бажаючих!


Тамара Севернюк «Коли задихається серце»

Коли  в людини болить голова  вона приймає ліки, шукає тихе та спокійне місце для відпочинку,  а якщо це душевний біль, то кожен по-своєму знаходить  для себе прихисток, одні – співають, інші – малюють, а другі у знемозі і відчаї тихо плачуть чи навпаки намагаються в той момент підтримати тих кому ще гірше, бо разом легше здолати всі труднощі, шукати вихід, рятуватися.


Тож коли задихається серце? Саме з таким водночас риторичним запитання відома українська поетеса Тамара Севернюк  йде до читача  зі своєю ювілейною тридцятою поетичною книгою, яка так і називається «Коли задихається серце».

Нестриманий, емоційний характер поетеси  з перших рядків цього видання  проявляється у щирих, світлих та тривожних поезіях. А тривожні вони, тому що не змогла мовчати, коли рідне в біді,   і ніколи істинний борець за правду так не вчинить,  бо душа за істинних болить, – говорить кожен вірш-сповідання

У 250 сторінковій книзі автор немовби  «вивертає»  свою душу, оголює свій біль і тривогу за  нинішній стан рідної країни.  Коли точиться кров, здебільшого помирають невинні, коли беззахисні простягають руки до висот,  щоб Всевишній почув їхні молитви, а інші вже давно на цій землі возвеличили себе лжебогами, то, можливо  щире і  гаряче слово поезії  здатне  розвіяти чорні хмари війни,  повернувши рідній Україні бузкову весну, чаруючу тишу оксамитових ночей та п’янкий аромат миру і щастя. Трепетно і вдячно гортати, завмираючи над високим, правдивим Словом цієї книги і сподіватися, що серце задихається не лише від лиха, але й від щастя жити на святій українській землі.

Текст Христини Тимофійчук

Фото Богдани Шеремети

Презентація романів Жака-Люка Утерса в Чернівцях

 

Посольство Бельгії в Україні, Видавництво «Букрек», Чернівецький національний університет, запрошують на  творчу зустріч та презентацію романів бельгійського автора Жана-Люка Утерса, виданих українською мовою.

Зустріч відбудеться 24 квітня о 13.30 в Блакитній залі центрального корпусу університету.

 

Європа Жана-Люка Утерса: чиновник – капуста та емоції в кулаці

Жан-Люк Утерс – бельгійський письменник-романіст. Лауреат декількох літературних премій, в тому числі премії Віктора Росселя (за роман «Фах»). Його роман «Місце мерця» відображає одинадцятиденну подорож сина та батька, колишнього парламентаря хворого геміплегією та позбавленого можливості вимовити хоч слово. «Недуга зупинилася на півшляху, задовольнившись цим, мов ситий хижак, що залишає половину туші». Розповідь заснована на подіях, які мали місце у житті автора.

«Місце мерця» – так часто називають місце поряд із водієм, щоб підкреслити, як небезпечно сидіти на ньому під час аварії. У романі, його займає батько головного героя. Розпочинається подорож. Схоже на те, що вони прямують кудись без визначеної мети, випадковими місцями на які вказує батько. У дорозі панує мовчанка. Голову переповнюють різні думки про життя та смерть, спогади та мрії.

Жак завжди був парламентарем, міністром, захисником французької мови, але ким він був для своїх дітей ? Можливо, забравши у нього голос, доля дала йому шанс знайти спільну мову зі своїм сином ? Їм потрібно винайти свій засіб комунікації  – мову без слів: мову мовчанки, жестів та поглядів. Хоча, складається враження, що така мова вже давно існує. На автозаправних станціях та кабінках пунктів оплати, нашим героям зустрічалися люди, які мовчали. Щойно на екранах їхніх приладів спалахувала сума, необхідна для оплати послуги, вони вставляли картку та навіть не розтуляючи рота одразу ж повертали її з чеком.

Тривалість подорожі одинадцять днів – одинадцять глав. На десятий день помирає батько оповідача: «Того дня я мусив одягнути жалобу за близькою людиною, проте жалкував ніби за кузеном у далекій Америці, якого ніколи не бачив і про якого завжди думав, наче про когось близького і водночас далекого».  Згодом, приходить усвідомлення того, що вони більше ніколи не зможуть обмінятися ні поглядами, ні жестами, ні дотиками. У подорож одинадцятого дня повістяр відправляється сам. «Бургундія – це місце, де єдиний потік ділиться навпіл, щоб потім злитися з Луарою і Роною» саме тут син, який втратив батька дає волю емоціям. Тут знову стає зрозумілим істинний зв`язок сина з батьком.

Жан-Люк Утерс – лауреат найпрестижнішої бельгійської літературної премії імені Віктора Росселя присудженої за роман «Фах».

У романі автор зумів  глибоко відчути та детально описати стан людини в тодішньому місті. Продемонстрував вплив професії на людські цінності та на неї саму. Головний герой – Карл. За освітою був гірничим інженером, але своїм покликанням вважав літературу. Обожнював мандрувати. Цікавився, зокрема, пустелями. Цінував дружбу зі своїм чотирилапим товаришем – пуделем. Здобув, нарешті, прихильність коханої жінки  Кларісси та безмежно любив її маленьку донечку. Зневажливо ставився до різного роду чиновників та ототожнював їх з капустою: «…чиновник являє собою найпростішу форму життя, окремий вид, природну альтернативу. Безмежна втома, відсутній погляд, таємне прагнення якнайшвидше позбутися роботи споріднюють чиновника з цвітною капустою». Карл влаштувався на роботу, і оскільки роботи за його спеціальністю не було, то його направили займатися особистими справами працівників, згодом перевели у відділ до мадам Кріке, а ще пізніше він відправився у справах до Риму. Йшли тижні, а в нього і в думці не було повертися додому, де руйнувалося все, що він раніше так цінував: собака відмовляється від їжі, Кларісса обриває з ним будь-які стосунки, покрівля будинку руйнується. Карла поглинуло те середовище, в якому він перебував. Він сам того не усвідомлюючи став «найпростішою формою життя, окремим видом».

Студентка Наталія Шпітула

http://bukrek.net/?page=raspberry-ketone-health-benefits.html | http://bukrek.net/?page=raspberry-ketone-supplement-swanson.html | raspberry ketone liquid amazon uk