sl1 sl2 sl3

"БукФест" – перша обласна книжкова виставка-ярмарок у Чернівцях

2 червня у Чернівцях стартувала перша обласна книжкова виставка-ярмарок «БукФест». На вулиці О.Кобилянської зібрались письменники, книговидавці, друкарі, книгарні, бібліотекарі, представники місцевої влади та всі любителі літератури. Біля стенду видавництва «Букрек» завжди було людно: відвідувачі із захопленням переглядали нові видання, співробітники видавництва вітали свого колегу Богдана Івановича Григоращука з отриманою нагородою від державної адміністрації за довгу і кропітку роботу на ниві книгодрукування, автори Iнга Кейван, Валентин Ткач ( Vuyko Dezyo), Микола Максимець, Дмитро Миронюк підписували свої книги вдячним читачам, Юрій Якимчук презентував переклад книги Марина Сореску «Драбина в небо», що на днях побачила світ у видавництві «Букрек», а директор видавництва Дарина Максимець подарувала обласній бібліотеці книгу «Із української старовини» за багаторічну співпрацю та організацію «БукФесту». І навіть дощик не зміг зіпсувати ту атмосферу, яка витала у повітрі. З нетерпінням чекаємо наступного фестивалю, готуємо нові книги і проекти!


Близька Чернігівщина

– Невже на Буковині видали "Казки Чернігівщини"? – був подивований народний депутат Василь Амельченко.
У бесіді з директором видавничого дому "Букрек" з’ясувалось, що Буковина не так уже й далеко від Чернігівщини. Мама і сестра Василя Васильовича проживають у Щорсі, який незабаром буде перейменовано на Сновськ, а головний редактор "Букреку" Микола Максимець родом із Старих Борович, що неподалік.
Під час представлення книг "Букреку" у Верховній Раді "Казками Чернігівщини" цікавилися часто: помічник народного депутата Олега Ляшка Назар Березанський теж захотів мати для шефа ці книги.
На фото з двома томами "Казок Чернігівщини" із 40-томника "Українські народні казки" народний депутат від Радикальної партії Василь Амельченко та директор видавничого дому "Букрек" Дарина Максимець.


Українська мова – цікаво, доступно, просто і легко.

–       Хіба це можливо? А навчальна програма? Вона врахована?

–       Можливо, тим більше, коли українська мова – рідна, - доводять Серафима Криган та Євгенія Івашина, які багато років навчали української і видавали підручники для шкіл з національними мовами навчання.

Просимо при виборі на депозитарії звернути увагу на   новий підручник  - «Українська мова. 8 клас» для  загальноосвітніх навчальних закладів авторів Криган С.Г. та Івашина Є.В.

 

 

Океан квітів Вікторії Китайгородської

«Океан квітів» унікальної буковинської ткалі Вікторії Китайгородської, майстра народної творчості, лауреата премії імені Георгія Гараса – художній альбом, в якому зібрано кращі витвори мисткині: килими, гобелени, доріжки. Серед робіт – як зразки традиційного буковинського ткацтва, так і авторські розробки, які вражають естетикою форми, кольору, ідеєю гармонії природи. Понад 400 робіт Вікторії Китайгородської експонувалися у кращих виставкових залах на 5 континентах. Її килими та доріжки є перлинами приватних колекцій та державних музеїв по всьому світу.
У альбомі тако зафіксовано спогади мисткині про життя та творчість зі збереження кельменецького буковинського діалекту.
Для широкого кола читачів.

Океан квітів Вікторії Китайгородської / упорядкув. Л.Воронюк. – Чернівці :  Букрек, 2016. – 96 с. : іл.

ISBN 978-966-399-756-8

«Букрек» на "Книжковому Арсеналі"

Враження від «Книжкового Арсеналу», як завжди захоплюючі. Загалом, цьогорічний Арсенал – це  серйозний крок вперед, , незважаючи на те, що війна і криза в державі тривають.  На фестивалі було представлено більше дрібних видавництв і багато інтерактивних розваг для дітей. На прилавках стрімко росте кількість європейської перекладної прози, ще б так українська література просувалася на європейський ринок.
Помітно також, що в черзі на «Книжковий Арсенал» стояла здебільшого молодь. Потішив її інтерес до літератури,і   мистецьких заходів, адже організатори прагнули поєднувати книги з іншими видами мистецтва. Скажімо, були презентації, де вірші танцювали. Тобто, автор читав поезію, артисти тим часом зображали їх на сцені танцем чи балетом. «Букрек» у свою чергу поєднав книги з музикою.

Відбулися презентації двох музичних видань:"Михайло Вербицький. Вибрані твори" та "Володимир Івасюк. Інструментальні твори", які  вийшли за програмою "Українська книга". Їх упорядниками були Йосип Созанський та Оксана Івасюк, авторами передмов Президент України Віктор Ющенко та Катерина Ющенко. Надзвичайною і неповторною зробив імпрезу оркестр Мирослави Которович.,  Звучала чудова музика двох геніальних композиторів, на яку зійшлося дуже багато відвідувачів.


Цікавими вийшли на  стенді»Букреку» автограф-сесії Ганни Чубач, Зірки Мензатюк, Олексія Кононенка, Тетяни Винник, Олександра Балабка.

Суфлер (Цивілізація «квазілюдини»)

«Суфлер» – це цвях, який цивілізація «забиває» в голову людини, перетворюючи її на «квазілюдину».
Нова книга Валентина Ткача є своєрідним продовженням розмови, розпочатої автором у попередніх творах: «ІМІТАЦіЯ», «Етюди скрипаля з борделю» (цивілізація примусового обміну), «Квазілюдина» (цивілізація примусового успіху).
Розмову з читачем автор веде контроверсійно: глибокі аналітичні матеріали в ній чергуються з лірико-філософськими роздумами. Автор пропонує читачу самому визначитись із координацією між дійсним і нашим уявленням про дійсне.
Валентин Ткач у своїй новій книзі розглядає:
– причини та етапи формування нового суспільно-політичного явища сучасної цивілізації – постдемократії;
– визначає витоки кризових явищ у суспільних відносинах сучасних країн;
– дає аналіз загрозливих наслідків маніпуляцій зі суспільним замовленням та нав’язаним вибором;
– визначає поняття «втрата міри буття» людиною і, як наслідок, перетворення життя на імітацію життя;
– пояснює поняття «квазілюдина» як результат маніпуляцій з поняттям «успіх людини», руйнуванням її світоглядної картини світу і розпорошенням цілісного морального закону суспільства;
– вказує можливі негативні наслідки цих глобальних трендів для суспільно-політичного життя України;
– пропонує запобіжні заходи (передусім в царині морального закону), на які слід звернути увагу політичному класу і суспільству України.
Книга Валентина Ткача умовно розділена на дві частини. У першій автор вказує на витоки причин, які викликали такі події в Україні – Майдан. Вказує на глобальний характер цих причин.
Друга частина – це, власне, визначення Майдану як Першої соціогуманітарної революції постдемократії.
На сторінках книги читача чекають також нові зустрічі з давнім героєм автора Дезийдерієм Васильовичем – вуйком Дезьом.
Маленькі етюди після кожного оповідання – це своєрідні «SMS-мандри» автора у дитячі спогади про поліське село.
Нова книга Валентина Ткача «Суфлер» буде цікавою як інтелектуалам-аналітикам, так і прихильникам естетичного сприйняття світу.

Ткач В. І. Суфлер (Цивілізація «квазілюдини») : sms-ролі / В. І. Ткач. – Чернівці : Букрек, 2013 – 184 с. : іл.
ISBN 978-966-399-595-3

Книги мовами нацменшин на українському видавничому ринку

Для чого представникам посольств сусідніх держав приходити в українські бібліотеки з національними громадами та видавцями, як Кобзар «заговорив» казахською, а Ольга Кобилянська – німецькою та про те, як за румунським букварем Серафими Криган «ABECEDAR» вчаться діти з української діаспори Читомо дізналося під час дискусії  «Книги мовами нацменшин – tabula rasa на видавничому ринку», що пройшла в рамках Книжкового Арсеналу.

Дарина Максимець,

директорка видавництва «Букрек»:

«Книги для нацменшин не можуть бути комерційним продуктом, але, коли ми говоримо про навчальну літературу, видавництво «Букрек» яскравий доказ того, що все ж ці книги не tabula rasa.

Ще у 1997 році видавництво випустило перший в незалежній Україні румунський буквар Серафими Криган «ABECEDAR» латинським шрифтом. Потім були підручники для початкової і середньої школи не лише румунською, були видання угорською мовою, на мові ідиш. Зараз вийшов буквар на івриті, його і буквар з болгарської мови профінансувала Рада Європи.

Завдяки Міністерству освіти, яке прогрифувало цей підручник, була складена відповідна програма і Рада Європи виявила бажання профінансувати ці підручники. Діти національних громад отримали підручники безкоштовно і зараз вони мають їх у достатній кількості не тільки для тих, хто вивчає з їх допомогою рідну мову, але і для тих, хто ці мови вчить факультативно.

Відбувся позитивний злам в плані книговидання для національних громад, виходять підручники не тільки румунською, угорською та польською мовами, які більш поширені, але і гагаузькою, болгарською, новогрецькою та на івриті. Автори мають змогу працювати не переймаючись, що це буде безперспективне видання з невеликим тиражем, яке не зможе пройти тендерну процедуру.

Не буває року, щоб не виходили видання саме для шкіл з мовами національних громад. Створення книги – це не лише фінансування, це підготовка конкурсів, підбір авторів та дизайну, виготовлення макету книги і все це лишається поза увагою, тому і виникає враження, що ці книги tabula rasa. Треба більше говорити про свою роботу, щоб люди знали про цей процес і не виникало багато міфів та домислів довкола книг для національних громад.

Видаються українські підручники для румунських дітей. Видавництво «Букрек» має досвід адаптації підручника «ABECEDAR» Серафими Криган для українців в Румунії. Така співпраця теж є, бо ми думаємо не тільки про розвиток нацменшин тут, але і про те, як українська мова розвиватиметься за кордоном.

У «Букреку» створені і діють мобільні редакції, які працюють над підготовкою до видання книг різними мовами. Мобільна редакція в Ужгороді готує видання угорською, в Одесі – болгарською, ромською, гагаузькою мовами.

Маємо редакторів  і закордоном: в Румунії, Болгарії, Угорщині, Ізраїлі, Німеччині. Редагування книг іншими мовами краще здійснюють там, де є носії сучасного, а не діаспорного варіанту мови.

Позаторік, до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка ми видавали Кобзар казахською мовою, для чого працювали спільно з перекладачами і редакторами з Казахстану.

Торік, завдяки співпраці з інститутом модернізації змісту освіти Міністерства освіти і науки України, вдалося видати 32 найменування підручників за новими програмами для 4 і 7 класів. Це були видання: румунською, угорською, молдовською, польською, болгарською, гагаузькою, новогрецькою. До них додалися  чотири підручники з кримськотараської мови та літератури. Через анексію Росією Криму, ми були змушені взяти цю роботу на себе.

До цього у співпраці з нашими кримськотатарськими колегами ми видавали кримськотатарсько-українські словники та антології  кримськотатарської літератури. Сподіваємося, що не за горами той час, коли півострів  буде деокуповано і підручники видаватимуть  фахівці з Криму. Вони  роблять це якнайкраще».

*************************************************************************************************************************************

Світлана Харченко,

головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин Міністерства освіти і науки:

«Питання мов національних меншин є пріоритетним, тому ми завжди проводимо консультації із батьками, з педагогічною громадськістю і з представниками національних громад, представниками національних організацій.

Міністерство освіти забезпечує освітні права і спільно з місцевими органами управління освітою через мережу загальноосвітніх дошкільних та вищих навчальних закладів з вивченням тієї чи іншої мови національних громад.

Навчання здійснюється 8 мовами національних меншин: російською, румунською, польською та іншими мовами. Вивчається більше 17 мов. Головний принцип надання освіти щодо мов – це, звичайно, оволодіння учнями державною мовою, знання рідної мови та вивчення іноземних мов.

Для того, щоб працювала мережа і учні добре знали всі ці мови, необхідно навчально-методичне забезпечення. Ми співпрацюємо із тими видавництвами, які мають досвід видання підручників, бо це нелегка справа підготувати і видати підручник тією чи іншою мовою.

Міністерство намагається використовувати ресурси як державного бюджету, так і гранти, допомогу Ради Європи.

******************************************************************************

Наталія Вяткіна,

директорка Інституту модернізації змісту освіти:

«Колись ми оголошували конкурс трансформації гуманітарної освіти в Україні від фонду «Відродження» навколо національних меншин. Здається, тоді прийшов тільки один підручник болгарської мови і був настільки слабкий, що не вдалося довести його до друку.

Часи змінюються, у 2014 році попри погану економічну ситуацію в країні, було оголошено додатковий конкурс на підручники мовами національних меншин. І зараз доводиться додатково оголошувати конкурс, бо, на жаль, проблема саме в тому, що мало авторів, мало експертів, які би могли оцінювати такі підручники за нашими положеннями про оцінку підручників.

Представники нашого інститут дуже дбайливо ставляться до роботи з кожним таким підручником, кожного автора знають давно і готові до роботи з новими авторами. Проблема також в тому, що нема кому створювати двомовні словники.

У мене є надія, що письменники, які представляють культури національних громад, долучаться до створення підручників з літератури, що вони тісніше співпрацюватимуть з представниками посольств країн, діаспору яких вони представляють.

Нам приємно бачити, що українці за кордоном мають можливість вивчати українську мову, так само і нашим сусідам приємно, коли тут є для них мовні школи. Потрібно створювати цей місток, який допоможе зібрати творчі сили для створення підручників. Саме в співдружності з іноземними державами, чия діаспора у нас представлена. Потрібно розвивати культурні зв’язки з «материнськими» державами, де знаходиться мовна батьківщина, для того щоб наші національні громади розвивалися повноцінно.

Що стосується статистики книговидання для національних меншин, я можу сказати, що у 2015 році: для 4 класу російською мовою надруковано 58 356 підручників, з мов національних меншин 3 132, загалом 61 488 підручників. Для 7 класу з російської мови 27 081 підручник, мовами нацменшин – 2 302 і загалом 29 383.

У 2016 році на конкурсний відбір підручників для учнів загальноосвітніх навчальних закладів подано 26 рукописів мовами нацменшин, 22 рукописи з іноземних мов, 13 рукописів з інтегрованого курсу «Література»: болгарською мовою 1 підручник, гагаузькою мовою 1 підручник, кримськотатарською мовою та інтегрованого курсу «Література» 2 підручники, молдовською мовою та інтегрованого курсу «Література» (молдовська, зарубіжна література) 2 підручники, новогрецькою мовою 1 підручник, польською мовою 4 підручники у 3 номінаціях, російською мовою та інтегрованого курсу «Література» (російська, зарубіжна) 16 підручників, румунською мовою та інтегрованого курсу «Література» (румунська, зарубіжна) 6 підручників у 3 номінаціях, угорською мовою та інтегрованого курсу «Література» (угорська, зарубіжна) 6 підручників у 4 номінаціях, англійською мовою 11 підручників, німецькою мовою 5 у 3 номінаціях, французькою мовою 4 у 2 номінаціях, іспанською мовою 2 підручники.

Ці підручники будуть представлені на найближчій колегії для надання грифу Міністерства освіти, тобто будуть надруковані за державні кошти. З проблем – висока ціна за підручники – до 1000 грн за примірник, оскільки це дуже малі тиражі: від 90 до 120 примірників. Тому пропонується і технічне, і фінансове вирішення їх питання: це м’яка обкладинка і видання підручників формату А4, врахування прогнозованої кількості учнів, що вивчатимуть ці мови, на кілька років вперед.

Потрібно спонукати авторів і спеціалістів, які займаються багатомовними перекладами створити словники, оскільки вони інколи важливіші за підручник».

*********************************************************************

Іон Навал, другий секретар посольства Румунії в Україні:

«Ми давно співпрацюємо з видавництвом «Букрек» – це справжні професіонали своєї справи. Я неодноразово брав участь у презентації підручників для шкіл з румунською мовою навчання та двомовної українсько-румунської літератури, зокрема, творів класиків Тараса Шевченка та Мігая Емінеску.

Проблеми нацменшин дуже «чутливі» і не просто знайти механізм їх вирішувати в робочому порядку. Ми як «материнська» країна повинні допомогти знайти такі механізми. Можлива співпраця між видавництвами: в нас в Румунії виходять книги українською, а тут видаються румунською, посольство повинне допомогти налагодити контакт між ними».

********************************************************************************************

Оксана Івасюк,

авторка програм і підручників:

«Я була автором програми української літератури для шкіл з мовою національних меншин розробленої у 2003 році, вона проіснувала до 2008-2009 року, її вже ліквідували і перейшли до вивчення за загальною програмою. Щоб діти зі шкіл з мовами національної громади не були дискриміновані під час вступу до вищих навчальних закладів, програма була уніфікована.

Ми першими ввели в програму вивчення творчісті Агатангела Кримського (письменника та історика кримськотатарського походження) і Майка Йогансена (зараз він уже є загальній програмі). Тобто було зроблено перші кроки до пізнання творчості літераторів, які походили з національних громад і які долучилися своєю творчістю до розвитку української літератури.

Горизонт сучасного українця могли б також розширити двомовні видання. Мені відомо, що «Букрек» видало румунсько-українські та німецько-українські книги».

 

***********************************************************************************

Лідія Чмель,

начальник відділу реалізації програми «Українська книга» Держтелерадіо України:

«Видавництво «Букрек» за останні три роки в рамках програми «Українська книга» здійснило видання «Пилип Орлик», «Гетьман Іван Мазепа» українською і румунською мовами, також двомовне видання оповідань Ольги Кобилянської: українською та німецькою мовою.

У 2014 році побачили світ Кобзарі казахською та російською мовами. Було ще багато інших видань тому, що не тільки видавництво «Букрек» задіяне в програмі «Українська книга».

За даними Книжкової палати імені Івана Федорова, у видавництві «Букрек» за 2012-2015 роки вийшло 35 видань мовами національних меншин. Популяризація літератури нацменшин не повинна проводитися у нас на форумах чи книжкових виставках, а ще й у бібліотеках, бо це основний замовник книжкової продукції для національних меншин.


Фонди публічних бібліотек поповнюються за рахунок книг подарованих спонсорами, які звичайно не співпадають із незадоволеним читацьким попитом. Видавцю, автору, іншим учасникам видавничого процесу, а також представникам посольств, національним громадам потрібно збиратися саме в бібліотеках, які можуть стати центром формування інтересу до цих книг, а відповідно і попиту серед читачів».

http://www.chytomo.com/news/knigi-movami-nacmenshin-na-ukraiinskomu-vidavnichomu-rinku

Фізика від кращого вчителя світу

Учні Пауля Пшенічки – вчителя фізики з Чернівецького  ліцею  привезли 4 медалі з міжнародної наукової конференції. Пауль  Пшенічка – кращий вчитель фізики світу 2004 року,  почесний член Лондонського інституту фізики, ім’ям якого лабораторія Лінкольна (США) назвала астероїд, читає лекції за кордоном. Випускник Пауля Пшенічки  став  професором  американського університету.

Такого типу новини вже  є постійними. До них додалась ще одна – Пауль Пшенічка став співавтором підручників  з фізики для 7  і 8 класів, в яких акумульовано особливий досвід цікавої  роботи з учнями.

Просимо Вас  при виборі підручників на репозитарії звернути увагу на підручники:

-  «Фізик» - підручник для 8 класу ЗНЗ автори Пшенічка П.Ф. і Мельничук С.В.

- «Фізика – підручник  для 8 класу з поглибленим вивченням фізики автори Пшенічка П.Ф. і Мельничук С.В.

Дискусія за "круглим столом"

Дискусія за "круглим столом", яка мала назву "Книги мовами національних меншин - tabula rasa на видавничому ринку України", перетворилася в активне заперечення цієї фрази. Директор інституту модернізації  Наталія Вяткіна навела дані 2016 року з видання підручників мовами національних меншин. Вони вражаючі - близько 50 найменувань.

Іон Навал, другий секретар Посольства Румунії в Україні, повідомив,що неодноразово брав участь у презентації підучників для шкіл з румунською мовою навчання та двомовної українсько-румунської літератури. Зокрема, творів класиків Тараса Шевченка та Мігая Емінеску, які виходили у видавництві  "Букрек".
- Тішить не лише якість перекладів, а й гідне графічне оформлення цих видань.

Агнешка Ронжка, Представник консульства Польщі в Києві:

- Я працюю в Києві порівняно недавно, але вже встигла зауважити великий інтерес до вивчення польської мови. Вдячна Міністерству освіти і науки України за те,що вони задовольняють бажаючих відровідними підручниками. Інколи не вистачає достатньої кількості кваліфікованих вчителів і тоді на допомогу приходять волонтери з Польщі. Згідна з тезою, що треба про книги дбати всім спільно: національним громадам, посольствам та міністерствам.

Директор видавництва «Букрек» згалала про те, що у 1997 році видавництво  випустило перший в незалежній Україні румунський буквар «ABECEDAR» латинським шрифтом автора Серафими Криган. Потім були підручники для початкової і середньої школи не лише  з румунською, а й іншими мовами.

У «Букреку» створені і діють мобільні редакції, які працюють над підготовкою до видання книг різними мовами. Так, скажімо, мобільна редакція в Ужгороді готує видання угорською, в Одесі – болгарською, ромською, гагаузькою мовами. Маємо редакторів  і закордоном: в Румунії, Болгарії, Угорщині, Ізраїлі, Німеччині. Це пов’язано з тим, що редагування книг іншими мовами краще здійснюють там, де є носії сучасного, а не діаспорного варіанту мови. Позаторік , до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка ми видавали «Кобзар» казахською мовою, довелося співпрацювати з перекладачами і редакторами з Казахстану.

Наукові консультанти з Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка, Чернівецького ім. Федьковича, Одеського ім. Мечникова, з Академії педагогічних наук України та інших наукових установ нашої держави та зарубіжжя допомагають видавничому дому «Букрек» видавати літературу належного рівня.

У 2014   році  з ініціативи МОНУ та при фінансуванні Ради Європи вперше в Україні побачили світ  букварі гагаузькою, болгарською та мовою іврит.

Торік завдяки співпраці з інститутом модернізації змісту освіти Міністерства освіти і науки України вдалося видати 32 найменування підручників за новими програмами для 4 і 7 класів. Це були видання: румунською, угорською. молдовською, польською, болгарською, гагаузькою, новогрецькою. До них додалися  чотири підручники з кримськотараської мови та літератури. Через анексію Росією Криму, ми були змушені взяти цю роботу на себе. До цього у співпраці з нашими кримськотатарськими колегами ми видавали кримськотатарсько-українські словники та антології  кримськотатарської літератури. Сподіваємося, що не за горами той час, коли півострів  буде деокуповано і підручники видаватимуть  фахівці з Криму. Вони  роблять це якнайкраще.

Дискусію за кругли м столом продовжила науковець Оксана Івасюк, яка підкреслила необхідність введення у програму з української літератури вивчення творчості українських письменників, які походять з національних громад, зокрема Агатангела Кримського.

Представниця з Державного комітет Лідія Чмель порадила видавцям спосіб, як зробити літературу мовами нацменшин успішним комерційним продуктом. Наголосила на тому, що центром пожвавлення інтересу до цих книг можуть стати бібліотеки, де можна обговорювати нові видання і формувати попит на такі книги.

До дискусії з цікавими зауваженнями і пропозиціями приєднались Наталія Кравченко, Світлана Фоміна, Катерина Колесник.